Польська урбаністика останньої третини XX – початку XXI ст. та українські студії з міської проблематики Правобережної України раннього нового часу: історіографічний огляд

Abstract

Мета дослідження – проаналізувати доробок польської історіографії останніх десятиріч у вивченні міської проблематики ранньомодерної доби та з’ясувати її значення для українських дослідників історії міст Правобережної України. Методологія базується на принципах історизму, системності, науковості та всебічності. Використано також методи: історико-порівняльний, проблемно-хронологічний та ретроспективний. Наукова новизна. Уперше в українській історіографії проаналізовано досягнення польської історіографії кінця XX – початку XXI ст. у вивченні ранньомодерних міст Речі Посполитої та зроблено спробу визначити значення цих досліджень для праць українських істориків. Висновки. Базуючись на значному доробку попередників, польські історики з 1970-х рр. значно пришвидшили студії над історією польських міст, активно вивчаючи урбанізаційний процес у всіх його складових (правова, просторова локація та організація міської громади). Добре досліджене місце міщанства у структурі суспільства, зокрема процес формування міщанства, його правове становище, етнічний і професійний склад, становище жінки в міському соціумі, роль і місце шляхти в місті. Чільну увагу польські історики приділяють вивченню міського управління, а саме функціональним обов’язкам війтів, лентвійтів, райців, найманих міських урядників (писарі, шафарі, інстиґатори, міські слуги тощо), а також участі міської громади у самоврядуванні. Дещо менше уваги в польській історіографії відведено економічному розвитку міст, зважаючи на добре вивчення цього питання попередниками. Відчутні зрушення відбулися в питанні студій над міським судочинством, яке успішно вивчають не лише історики, а і правники. Згаданий доробок має величезне методологічне та практичне значення для українських дослідників ранньомодерних міст Правобережної України, оскільки низка аспектів (міське управління, судочинство, правове становище міщан тощо) у вітчизняній історіографії вивчена недостатньо, а перебування міст Правобережжя в рамках єдиної Речі Посполитої дає змогу проводити паралелі та екстраполювати окремі висновки польських колеґ.

The purpose of the study is to analyze the experience of the Polish historiography, which has been gained during last decades in view of studies of early-modern urban problematics, and to make clear its importance for Ukrainian historians, who study the history of Right-Bank Ukrainian towns. The methodology of the article is based on principles of historicism, systematicity, scientificity and comprehensiveness. The following methods have been also used: comparative-historical, chronological and retrospective. The scientific novelty is in a fact that this is a first analysis of the Polish historiographical experience, which was gained during late 20 century – early 21 century in view of studies of early-modern Polish-Lithuanian Commonwealth towns, in the Ukrainian historiography and a first attempt to determine the importance of these studies for Ukrainian historians. Conclusions. Based on the extensive experience of their predecessors, Polish historians have significantly accelerated studies of Polish towns since the seventies of the last century, due to active investigation of all components of the urbanization process (legal and special location and organization of local communities). The place of the urban lower-middle class including the process of its formation, legal status, ethnical and professional composition; the women role in society, the role and place of Polish gentries in towns are well investigated. Polish historians pay particular attention to the investigation of local governments, i. e. to job responsibilities of prefects, sub-prefects, municipal councilors, hired municipal officials (court clerks, managers, instigators, municipal servants, etc.), as well the participation of local communities in self-governance. Some less attention in the Polish historiography is paid to the economic development of towns, since this aspect was well studied by predecessors. Noticeable shifts have taken place in studies of town legal proceedings, which is successfully investigated not only by historians but also by lawyers. The above experience of the Polish historiography is of great methodological and practical importance for Ukrainian investigators of earlymodern Right-Bank Ukrainian towns, since many aspects (town self-governance, legal proceedings, legal status of town citizens, etc.) are insufficiently studied in the Ukrainian historiography, and the inclusion of Right-Bank Ukrainian towns into the territory of the Polish-Lithuanian Commonwealth towns, which was unified by that time, provides an opportunity to draw comparisons and to extrapolate certain conclusions of Polish colleagues to Ukrainian towns.