Україна в лавах Об’єднаних націй: леґітимізація та внесок у боротьбу з нацизмом і фашизмом у період Другої світової війни

Abstract

Мета дослідження – розкрити роль та місце України у Другій світовій війні, з’ясувати внесок українського народу в перемогу Об’єднаних націй над блоком держав Осі, показати обставини, за яких республіка стала співзасновницею ООН, окреслити основні стратегії і траєкторії виходу з війни та подолання її наслідків. Методологія дослідження заснована на широкій номенклатурі міждисциплінарних методів пізнання (зокрема історії, політології, міжнародного права, воєнної антропології), завдяки яким здійснено реконструкцію подій, пов’язаних з історичною долею народу України в період Другої світової війни. Наукова новизна. На підставі різноманітних джерел і напрацювань фахівців обґрунтовано значний внесок українців у перемогу над нацизмом та фашизмом, що було офіційно визнано провідними членами антигітлерівської коаліції. Завдяки поглибленим підрахункам установлено нові показники, що ілюструють кількість мешканців республіки, мобілізованих і призваних на службу до радянських збройних сил упродовж 1939–1945 рр. Висновки. Територія УРСР стала одним із найбільших театрів воєнних дій Другої світової війни. Це визначило масштаби залучення її людських, сировинних, промислових, енергетичних ресурсів усіма воюючими сторонами, гуманітарних і матеріальних втрат, збитків, заподіяних галузям економіки та соціальній сфері, характер окупаційних режимів. Воєнна доба актуалізувала різноманітні аспекти українського чинника в подіях Другої світової. Перебіг бойових дій, евакуаційні заходи радянської влади, грабіжницька політика німецьких і румунських окупантів спричинили економічне виснаження республіки та її депопуляцію. Внесок народу України в перемогу над нацизмом, фашизмом і мілітаризмом, досягнуту у співдії з Об’єднаними націями, було визнано провідними державами світу. Незважаючи на дипломатичну гру із «завищеними ставками», яку вів Й.Сталін у рамках «великої трійки», участь УРСР як суб’єкта міжнародного права у заснуванні ООН слід трактувати як леґітимаційний вимір визнання внеску нашого народу в наближення перемоги, а також як акт історичної справедливості. Окреслюючи суспільно-політичні, економічні, соціокультурні, гуманітарні наслідки війни для українців, слід наголосити, що на останньому її етапі та в повоєнний період Кремль не відмовився від репресій як інструменту внутрішньої політики й мілітаризації економіки за рахунок соціальної сфери.

The purpose of the study is to reveal the role and place of Ukraine in World War II, to find out the contribution of the Ukrainian people to the United Nations victory over the Axis bloc and peace in the postwar world, to show the circumstances under which Ukraine became a UN co-founder, outline the main strategies and trajectories of overcoming the war and overcoming its consequences. The research methodology is based on a wide range of interdisciplinary methods of cognition (including history, political science, international law, military anthropology), which reconstructed events related to the historical fate of the people of Ukraine during World War II. Scientific novelty. On the basis of various sources and developments of leading experts it is substantiated the significant contribution of the people of Ukraine to the victory over Nazism and fascism, which, despite all the sacrifices, was officially recognized as the winner in this war by leading members of the Anti-Hitler coalition. Thanks to in-depth calculations, a new figure has been established, illustrating the number of residents of the republic mobilized and called up for service in the Soviet Armed Forces in the period 1939–1945. Conclusions. UkrSSR became one of the largest theatres of hostilities of World War II. This determined the scale of involvement of its human, raw materials, industrial, energy resources by all warring parties, humanitarian and material losses, losses caused to all sectors of the economy and social sphere, the nature of the occupation regimes in this area. The events of the war era actualized various aspects of the Ukrainian factor in the events of the World War II. The course of hostilities on the territory of the republic, the evacuation measures of the Soviet government, the predatory policy of the German and Romanian occupiers caused the complete devastation of the republic and its depopulation. The contribution of the people of Ukraine to the victory over Nazism, fascism and militarism, achieved in cooperation with the United Nations, has been recognized as the leading states of the world. Despite Stalin’s diplomatic game with “inflated stakes” in the contacts of members of the “Big Three”, Ukraine’s participation as a subject of international law in the founding of the United Nations should be interpreted as a legitimizing measure of recognition of our people’s contribution to victory, as well as an act of historical justice. Outlining the socio-political, economic, socio-cultural, humanitarian consequences of the war for the Ukrainian people, it should be emphasized that in its last stage and in the postwar period the Kremlin did not abandon repression as an instrument of domestic policy and militarization of the economy at the expense of social sphere.