Українсько-польський конфлікт і питання повоєнної належності Львова у світлі звітів підпілля ОУН(б) (вересень 1943 – квітень 1945 рр.)

Abstract

Мета дослідження. Висвітлити особливості українсько-польського конфлікту у Львові та проблему повоєнного українсько-польського кордону крізь призму документації підпілля ОУН(б). Методологія базується на принципах історизму, системності, багатофакторності, конкретності, науковості та всебічності. Використано такі загальноісторичні методи: історико-порівняльний, ретроспективний, проблемний, текстологічного й мікроісторичного аналізу. Наукова новизна. Увівши до наукового обігу низку нових архівних матеріалів, які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби безпеки України, удалося доволі повно продемонструвати, як учасники українського націоналістичного підпілля бачили українсько-польське протистояння у Львові в 1943–1944 рр., як змінювалося їхнє ставлення до подій, як вони відображали реакцію української громади міста на міжетнічний конфлікт. Висновки. Проаналізовані звіти оунівського підпілля дають надзвичайно багатий і цікавий матеріал для вивчення історії українсько-польського міжетнічного конфлікту в роки Другої світової війни. Львів був подібний до «лабораторії», в якій ставився «історичний експеримент» – моделювався українсько-польський конфлікт у зменшених масштабах та з нижчим ступенем кровопролиття. Цілком очевидно, що таке велике місто достатньо надійно контролювалося як німецькою, так і радянською сторонами, що не дозволяло протистоянню між українцями й поляками розростися до тих масштабів, яке воно мало «на провінції». Проте випадок Львова, описаний у звітах українського націоналістичного підпілля, дозволяє збагнути багато механізмів, котрі однаково працювали в різних зонах конфлікту: балансування й нерівномірна підтримка німцями однієї або іншої сторони протистояння; плітки; провокації; застосування збірної відповідальності; переконаність у «відплатності» власних дій тощо. Також звіти бандерівського підпілля зі Львова дають цінну інформацію про настрої населення, його реакцію на пересування фронту, на дії та розпорядження властей, на міжнародні візити й угоди. Розкривають ту велику роль, яку відіграють інформаційні «фейки», котрі здатні занурювати великі спільноти людей у стан масового психозу, позбавляти волі до опору чи навіть порятунку втечею. Безумовно, слід пам’ятати специфіку опрацьованих нами джерел, які створювалися людьми з чітко визначеним світоглядом, де зверталася увага на певні конкретні проблеми за іґнорування чи замовчування інших. Однак, з іншого боку, аналізовані матеріали, котрі однозначно не готувалися для використання з пропаґандистською метою, виглядають доволі відвертими, що підсилює їх наукову цінність.

The purpose of the research. The article is devoted to highlighting the specifics of the Ukrainian-Polish conflict in Lviv and the problem of the post-war Ukrainian-Polish border through the prism of OUN(b) underground documentation. The research methodology is based on the principles of historicism, systemicity, multifactority, concreteness, scientific and comprehensiveness. The following generalhistorical methods have been used: historical-comparative, retrospective, problem, textual and microhistorical analysis. The scientific novelty. Having introduced into the scientific circulation a number of new archival materials stored in the Sectoral State Archives of the Security Service of Ukraine, it was possible to fully demonstrate how the participants of the Ukrainian nationalist underground saw the Ukrainian-Polish confrontation in Lviv in 1943–1944, as their changes changed, how they reflected the reaction of the Ukrainian community of Lviv to the interethnic conflict. Conclusions. The analyzed reports of the OUN underground provide an extremely rich and interesting material for studying the history of the Ukrainian-Polish interethnic conflict during the World War II. Lviv was similar to a "laboratory" in which a "historical experiment" was staged – modeling the Ukrainian-Polish conflict on a smaller scale and with a lower degree of bloodshed. It is quite obvious that such a large city as Lviv was sufficiently well controlled by both the German and Soviet sides, which did not allow the confrontation between Ukrainians and Poles to grow to the extent it had "in the province". However, the case of Lviv, described in the reports of the Ukrainian nationalist underground, allows us to understand many mechanisms that worked equally in different conflict zones: balancing and unequal support by the Germans on one side or the other; gossip; provocations; application of collective responsibility; belief in the "payback" of one’s own actions, etc. Also, reports from the Bandera underground from Lviv provide valuable information about the mood of the population, its reaction to the movement of the front, to the actions and orders of the authorities, to international visits and agreements. They reveal the gigantic role played by informational "fakes" that are capable of immersing large communities of people in a state of mass psychosis, depriving them of their freedom to resist, or even escape. Of course, we should keep in mind the specifics of our sources, created by people with a well-defined worldview, which addressed certain specific problems while ignoring or silencing others. However, on the other hand, the analyzed materials, which were unambiguously prepared for propaganda purposes, appear to be quite frank, which enhances their scientific value.