Наукова електронна бібліотека
періодичних видань НАН України

Люблінський сейм 1569 р. у візіях митців ХІХ – першої половини ХХ ст.: історико-іконографічний аналіз

Репозиторій DSpace/Manakin

Показати простий запис статті

dc.contributor.author Ковалевська, О.
dc.date.accessioned 2021-05-13T12:57:29Z
dc.date.available 2021-05-13T12:57:29Z
dc.date.issued 2019
dc.identifier.citation Люблінський сейм 1569 р. у візіях митців ХІХ – першої половини ХХ ст.: історико-іконографічний аналіз / О. Ковалевська // Український історичний журнал. — 2019. — № 4. — С. 35-60. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. uk_UA
dc.identifier.issn 0130-5247
dc.identifier.uri http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/179479
dc.description.abstract Завданнями цього дослідження є аналіз автентичних візуальних джерел, в яких могли бути відображені події Люблінського сейму 1569 р.; визначення того, які саме історичні моменти згаданої події зазнали інтерпретації у творах мистецтва ХІХ – першої половини ХХ ст.; аналіз композицій мистецьких творів із метою виявлення того, на які виклики свого часу та як відповідали візуальні образи Люблінської унії. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності та неупередженості, а також визначається міждисциплінарним підходом. Основними застосованими методами були ретроспективний, компаративний, іконографічний тощо. Наукова новизна полягає в постановці питання про необхідність дослідження візуальних репрезентацій подій Люблінського сейму 1569 р., здійснених митцями ХІХ – першої половини ХХ ст., як на предмет їх імовірної відповідності історичним реаліям XVI ст., достовірності зображення історичних постатей згідно з існуючими іконографічними джерелами, визначення характеру підготовлених творів та можливості їх використання у процесі формування національної свідомості, конструювання історичної пам’яті впродовж ХІХ–ХХ ст. Висновки дослідження полягають у наступному: 1) єдиним тогочасним джерелом, яке схематично відображає сеймове засідання XVI ст., є ґравюра невідомого майстра під назвою «Коронний сейм часів Сиґізмунда ІІ Авґуста» з книги Я.Гербурта 1570 р.; 2) ця ґравюра не може однозначно бути визнана безпосереднім відображенням Люблінського сейму 1569 р.; 3) найвідомішими мистецькими візуалізаціями подій і постатей згаданого сейму є картина М.Баччареллі «Поєднання Польщі з Литвою на Люблінському сеймі» (1785–1786 рр.), твір Я.Матейка «Люблінська унія» (1869 р.) та полотно, створене членами Товариства св. Луки, «Люблінська унія» (1939 р.); 4) найґрунтовнішу історично-ідеологічну програму та іконографічну розробку мав твір Я.Матейка, завдяки чому він набув найбільшого історико-пропаґандистського значення; 5) найвдаліші композиційні знахідки художників зазнавали подальших інтерпретацій у творах наступників, що сприяло формуванню впізнаваності сюжетів і закарбовуванню їх у пам’яті поколінь поляків; 6) усі згадані вище твори мистецтва в поєднанні з матеріальними пам’ятниками, присвяченими Люблінській унії (обеліск у Любліні 1826 р., курган Люблінської унії у Львові 1876 р.), виконали свою функцію формування національної свідомості та конструювання пам’яті про найважливіші події польської історії; 7) підходи, застосовані художниками, скульпторами та архітекторами, заходи, ідейно й фінансово підтримані певними спільнотами поляків, цілком могли б бути використані в Україні в нинішніх умовах загального низького рівня історичної освіти, полярності політик пам’яті та відсутності національної єдності. uk_UA
dc.description.abstract The objectives of this research are as follows: analysis of authentic visual sources which could reflect the events of the Sejm of Lublin of 1569; determining what historical moments of the mentioned event were interpreted in works of art of 19 – first half of 20 century; analysis of compositions of works of art in order to research the challenges of that time and how the visual images of the Union of Lublin responded to such challenges. The methodology of the research is based on the principles of historicism, consistency and impartiality, as well as determined by an interdisciplinary approach. The main methods used were as follows: retrospective, comparative, iconographic, etc. The scientific novelty lies in raising an issue of the need to research visual representations of the events of the Sejm of Lublin of 1569 by artists of 19 – first half of 20 century, both for their probable correspondence to the historical realities of 16 century, authenticity of the representation of historical figures according to existing iconographic sources, determining the nature of the prepared works and their possible use in the process of forming national consciousness, construction of historical memory during 19–20 centuries. The conclusions of the research are as follows: 1) the only source of that time that schematically depicts the Sejm session of 16 century is an engraving by an unknown artist called the “Crown Sejm of the times of Sigismund II Augustus” from J.Herburt’s book “Statuta i przywileie koronne” (1570); 2) this engraving cannot be unambiguously recognized as a direct depiction of the Sejm of Lublin of 1569; 3) the most known artistic visualizations of the events and figures of the aforementioned Sejm are M.Bacciarelli’s painting “Unification of Poland with Lithuania at the Sejm of Lublin” (LʼUnion de la Lithuanie à la Pologne par Sigismond Auguste; Unia Lubelska) (1785–1786), the work by J.Matejko “Union of Lublin” (Unia Lubelska) (1869) and the canvas created by members of St. Luke Society (Unia Lubelska) (1939); 4) the most comprehensive historical and ideological program and iconographic development is represented the work of J.Matejko thanks to which it obtained the greatest historical propaganda significance; 5) successful compositional finds of the artists experienced further interpretations in the works of the successors, which contributed to the formation of recognizability of the plots and their lodging in the memory of the generations of Poles; 6) all aforementioned works of art in combination with material monuments dedicated to the Union of Lublin (obelisk of the Union of Lublin in Lublin dated 1826, the mound of the Union of Lublin in Lviv dated 1876) fulfilled their function of forming national consciousness and constructing a memory of the most important events of Polish history; 7) the approaches used by the artists, sculptors and architects, ideologically and financially supported by certain communities of Poles, could well be used in Ukraine, under the current difficult conditions of a general low level of historical education, the polarity of the politics of memory and the lack of national unity. uk_UA
dc.language.iso uk uk_UA
dc.publisher Інститут історії України НАН України uk_UA
dc.relation.ispartof Український історичний журнал
dc.subject Історичні студії uk_UA
dc.subject До 450-річчя Люблінської унії uk_UA
dc.title Люблінський сейм 1569 р. у візіях митців ХІХ – першої половини ХХ ст.: історико-іконографічний аналіз uk_UA
dc.title.alternative The Sejm of Lublin of 1569 as Viewed by Artists of Nineteenth – First Half of Twentieth Century: Historical and Iconographical Analysis uk_UA
dc.type Article uk_UA
dc.status published earlier uk_UA
dc.identifier.udc 7.071.1;93/94;7.04«XIX/XX ст.»


Файли у цій статті

Ця стаття з'являється у наступних колекціях

Показати простий запис статті

Пошук


Розширений пошук

Перегляд

Мій обліковий запис