Звукова організація поетичних творів Сидора Воробкевича другого періоду творчості (1868–1875)

Abstract

У статті досліджено фонічні аспекти творів С. Воробкевича (1868–1875) за виданням О. Маковея. За методичну основу обрали формальний метод, який часто базується на основі використання статистики, кількісної обробки матеріалу, порівняльний, описовий, методи зіставлення для аналізу, синтезу й узагальнення наукових теорій, а також методики літературознавчого спостереження, класифікації та систематизації. Нами вперше системно представлено основні особливості фоніки у поезіях С. Воробкевича зазначеного періоду, з’ясовано специфіку звукової організації поетичних творів письменника і висловлено гіпотезу про активне використання поетом фонічних прийомів. Доведено, шр в ліричних творах цього періоду засвідчено такі фонічні засоби як алітерація, асонанс, звуконаслідування, внутрішня рима. Наведені приклади вказують на кількість та якість фонічних компонентів. У більшості поезій цього періоду застосовується алітерація, меншою мірою асонанс.

The phonical aspects of S. Vorobkevych works (1868-1875) published by O. Makovey are examined in the given article. The methods of research included formal, which is often based on the use of statistics, quantitative material processing, comparative, descriptive, comparison for the analysis, synthesis and synthesis of scientific theories, as well as methods of literary observation, classification and systematization. For the first time systematic representation of the main features of phonics in S. Vorobkevych’s poetry of this period, the specifics of the sound organization of poetry works of the writer have been clarified and the hypothesis about active use of phonemic techniques by the poet was expressed. In the lyrical works of this period, the following background instruments, such as alliteration, assonance, onomatopoeia, internal rhyme, have been certified. The following examples indicate the number and quality of the phonical components. In the majority of poems of this period, alliteration is applied, and, to a lesser extent, the assonance. Internal rhyming and onomatopoeia are the best represented in the poems created at this time. Frequency of use of internal rhyming indicates the orientation of the poet on folklore-song samples. The onomatopoeia appears as a result of a well-developed sense of hearing and tact in the creative imagination of the poet. Using such means of sound organization of artistic language, the author does not give them special significance. However, there are examples of phonical elements that subconsciously arise from the author in order to reproduce specific emotional feelings. In such cases, alliteration, assonance, onomatopoeia and internal rhyme are the means of creating an individual musical worldview in harmony with the melodic imagination of the author at the level of the sound organization of the language. In such way we identified the poetry work in the sound field and came into a conclusion that it reveals Sydir Vorobkevych’s own poetic style and is an important addition to the study of poetics in general.