Дискурс донкіхотства як ідеалістична настанова і художньо-естетична практика українських шістдесятників

Abstract

У статті проводяться паралелі дискурсу донкіхотства як соціокультурного явища з дискурсом українського шістдесятництва. Розглядаються як аксіологічні, так і художньо-стильові віддзеркалення міфологеми сервантівського героя: і в топології життєвого шляху, і в творчості найяскравіших представників цього покоління (Є.Сверстюка, І. Дзюби, І. Світличного, М. Вінграновського, Б.Олійника та ін.). При цьому донкіхотство українського шістдесятництва розглядається в контексті української традиції козацького лицарства й жертовності.

The article draws parallels between the discourse of quixotism as a sociocultural phenomenon with the discourse of Ukrainian men of sixties. It is considered as axiological and stylistic reflection of the myths servantsa hero: and in the topology path of life, and in the works of the brightest representatives of this generation (I. Sverstiuk, Ivan Dziuba, I. Svitlychnyi, M. Vinohradovskyi. Oliinyk, etc.). In this case the phenomenon of Ukrainian of quixotism of men of sixties is considered in the context of the Ukrainian Cossack tradition of chivalry and sacrifice.