Особливості перекладу соціально-маркованої лексики в медіа-дискурсі

Abstract

У статті розглянуто особливості застосування соціально- маркованої лексики в медіа-дискурсі. Виявлено чинники введення соціально-маркованої лексики до медіа-дискурсу. Зосереджено увагу на доборі лексичного матеріалу до медіа-дискурсу. Визначені причини включення соціально-маркованої лексики до медіа-дискурсу. На конкретних прикладах наведено одиниці сленгу, які застосовуються в медіа-дискурсі. Враховано чинники виникнення й застосування сленгу та професійного жаргону в медіа-дискурсі. Зазначені способи утворення сленгу: афіксація, словоскладення, скорочення та функціональний зсув. Встановлено конкретні групи людей, на які спрямовано застосування сленгу та професійного жаргону в медіа- дискурсі. Зроблено висновок про застосування соціально-маркованої лексики як засобу ідентифікації певного класу чи соціальної групи. Зосереджено увагу на труднощах, які виникають при перекладі соціально-маркованої лексики. З’ясовано способи перекладу соціально- маркованої лексики, а саме переклад за допомогою аналогу, описовий переклад та дослівний переклад. На основі узагальнення визначено методи, за допомогою яких перекладається соціально-маркована лексика в медіа-дискурсі, а саме метод кальки, метод напівкальки, метод фонетичної мімікрії, переклад з використанням стандартної лексики в особливому значенні, переклад з використанням сленгу інших професійних груп.

The article presents peculiar features of socially-marked vocabulary in media-discourse. The author discloses reasons for applying socially-marked vocabulary in media-discourse. Principles of selecting vocabulary for mediadiscourse are highlighted in the article. Reasons for including sociallymarked vocabulary in media-discourse are determined. Certain examples of slang units used in media-discourse are presented in the article. The author views reasons for introducing slang units into media-discourse. The main ways of forming slang units are mentioned, such as affixation, wordbuilding, shortening and functional shift. The author points to groups of people being the object of socially-marked vocabulary usage in mediadiscourse. Socially-marked vocabulary is viewed as a means of identifying certain classes or social groups. Special emphasis is given to difficulties in the process of socially-marked vocabulary translation. The main ways of translating socially-marked vocabulary are translation by analogues, descriptive translation, and word-for-word translation. Methods of translating socially-marked vocabulary in media-discourse are: calque, half-calque, the method of phonetic mimicry, translation of standard vocabulary in special meaning, and translation of other professional groups slang units.