Досліджується сакральна лексика драми-феєрії „Лісова пісня”. Автор виділяє тематичні групи – місце дії, час дії, дійові особи, рослинний і тваринний світ, досліджує представлену Лесею Українкою картину світу та її мовну ...
У листах Лесі Українки найбільшу частотність виявляє топонім Колодяжне, оскільки це родинне гніздо Косачів. Його словозміна: Колодяжне, Колодяжного, в Колодяжне, у Колодяжному, adieu, Колодяжне. Хоч поруч поетеса вживала ...
На матеріалі листів Лесі Українки розглядаються етикетні епітети, етикетні лексеми та різновиди етикетних фразеологізмів, які вживалися як інтенсифікатори ввічливості.
Показано базову роль лексичних компонетів – часових конкретизаторів у розрізненні типів загального теперішнього часу, проаналізовано їхнє функціональне навантаження і спеціалізацію для позначення актуального перебігу ...
Розглянуто категорію валентності віддієслівних та відприкметникових іменників на тлі дериваційних процесів, проаналізовано стан вивчення та основні напрямки дослідження цієї проблеми на сучасному етапі, зосереджено увагу ...
Досліджено маловідомі публікації родини Косачів у часопису „Зоря” – Олени Пчілки, Лесі Українки, Михайла Обачного та Олесі Зірки. Наголошено на тому, що молоде покоління Косачів розпочало творчу діяльність саме на сторінках ...
Розповідається про перебування Лесі Українки в Києві за адресою: вул. Маріїнсько-Благовіщенська, 97, де протягом 1899–1909 років мешкала родина Косачів і тепер існує музей. Подаються відомості про основні події цього ...
Невідомі документи про перебування Лесі Українки біля могил рідних на Байковому кладовищі в Києві розглядаються у контексті інтерпретацій окремих поезій письменниці.
Аналізується науково-документальне дослідження Ольги Косач-Кривинюк „Леся Українка. Хронологія життя і творчости”, в якому подаються правдиві, не сфальшовані ідеологічними приписами відомості про славетну письменницю, її ...
Зроблено спробу аналізу поетичного дискурсу Лесі Українки. Визначено такі основні особливості поетичної мови, як складні найменування, авторські неологізми, архаїзми, ненормативне наголошування та дискурсивні висловлювання.
Актуальність розвідки зумовлено недостатнім вивченням цього аспекту творчого доробку поетеси, яка розширює контексти з досліджуваним концептом. Дослідження концепту як поняття, зануреного в лінгвокультурний аспект, дає ...
Проаналізовано найпоширеніші мовні засоби, завдяки яким уможливлено реконструкцію образів комунікантів і домінант міжособистісного спілкування за посередництвом епістолярних текстів Лесі Українки. Основну увагу зосереджено ...
Розглянуто синтаксичний ступінь переходу в системі частин мови на тлі морфологічного та семантичного, з’ясовано особливості відприкметникової синтаксичної вербалізації. Вказані теоретичні питання послідовно підтверджено ...
Досліджується проблема функціонально-категорійних параметрів прикметника в семантико-синтаксичній структурі речення. Розглянуто семантико-синтаксичну категорійність прикметника (категорію предикатності) та функціональне ...