Оценка возможных значений плотности атмосферы для различных условий орбитального полета

Abstract

Повышение качества систем дистанционного зондирования Земли во многом связано с развитием алгоритмов управления движением космических аппаратов (КА). Среди новых задач управления ставится задача поддержания заданных параметров орбиты на длительном интервале времени. Для этого предлагается постоянно (непрерывно или дискретно) компенсировать возмущающие воздействия на КА. Возможности современных электрореактивных двигателей позволяют компенсировать значительные аэродинамические воздействия на КА. Это, в свою очередь, открывает возможность снижения диапазона рабочих орбит, используемых КА дистанционного зондирования Земли (ДЗЗ), до нетрадиционно низких (очень низких или сверхнизких) орбит высотой порядка 300 км. Использование таких сверхнизких орбит для КА ДЗЗ имеет ряд преимуществ.

Підвищення якості систем дистанційного зондування Землі багато в чому пов'язано з розвитком алгоритмів управління рухом космічних апаратів (КА). Серед нових завдань управління ставиться задача підтримки заданих параметрів орбіти на тривалому інтервалі часу. Для цього пропонується постійно (безперервно або дискретно) компенсувати збурюючі впливи на КА. Можливості сучасних електрореактивних двигунів дозволяють компенсувати значний аеродинамічний вплив на КА. Це, в свою чергу, відкриває можливість зниження діапазону робочих орбіт, що використовують КА дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), до нетрадиційно низьких (дуже низьких або наднизьких) орбіт висотою близько 300 км. Використання таких наднизьких орбіт для КА ДЗЗ має ряд переваг.

Improving the quality of Earth remote sensing systems is largely due to the development of spacecraft motion control algorithms. A new control problem is to maintain given orbit parameters over a long period of time. To do this, it is proposed to constantly (continuously or discretely) counteract disturbing actions on the spacecraft. The capabilities of modern electrojet engines make it possible to counteract significant aerodynamic actions. This, in its turn, opens up possibilities of reducing the range of working orbits for remote sensing spacecraft to unconventionally low (very low or superlow) orbits of altitude about 300 km. Such superlow orbits for remote sensing spacecraft` have a number of advantages.