Damage and Fracture of VT22 Titanium Alloy in Static Tension after the Application of Additional Pulse Loading

Abstract

Установлено основні закономірності пластичного деформування титанового сплаву ВТ22 та мікромеханізми його руйнування за статичного розтягу та розтягу після різних режимів динамічного нерівноважного навантаження в результаті імпульсних підвантажень. Виявлено, що незалежно від режиму навантаження руйнування сплаву ВТ22 відбувається за механізмом зародження та об’єднання пор. Проаналізовано фізико-механічні явища утворення на поверхні зламів ямок в’язкого відриву та описано їх зв’язок із деформаційними процесами.

Установлены основные закономерности пластического деформирования титанового сплава ВТ22 и микромеханизмы его разрушения при статическом растяжении и при растяжении после разных режимов динамического неравновесного нагружения в результате импульсных подгружений. Выявлено, що независимо от режима нагружения разрушение сплава ВТ22 происходит по механизму зарождения и объединения пор. Проанализированы физико-механические явления образования на поверхности изломов ямок вязкого отрыва и описана их связь с деформационными процессами.

The paper describes the main regularities of plastic deformation in VT22 titanium alloy and the micromechanisms of its fracture in static tension and in tension after different dynamic nonequilibrium loading modes resulting from the application of additional pulse loads. It is found that irrespective of the result of loading, the fracture of alloy VT22 occurs by the pore nucleation and coalescence mechanism. The physico-mechanical phenomena underlying the formation of ductile tearing dimples on fracture surfaces are analyzed and their relation to the deformation processes is described.