Урбаністичний час в українській прозі межі тисячоліть: минуле vs сучасність

Abstract

У статті йдеться про особливості зображення урбаністичного часу у сучасній українській прозі. До аналізу долучені твори О. Ільченка, В. Діброви, Т. Гавриліва, Ю. Винничука, І. Цілик, Ю. Іздрика, в яких образ міста зображений як основний життєвий простір особистості. Ю. Винничук та Ю. Іздрик відшуковують ідеальний міський простір у минулому, Т. Гаврилів та І. Цілик акцентують увагу на сучасності міста як на ареалі тривання “тут-і-тепер”, В. Діброва та О. Ільченко обирають художню стратегію зв’язку часів.

В статье речь идет об особенностях изображения урбанистического времени в современной украинской прозе. К анализу привлечены произведения А. Ильченко, В. Дибровы, Т. Гаврылива, Ю. Винничука, И. Цилык, Ю. Издрыка, в которых образ города представлен как основное жизненное пространство личности. Ю. Винничук и Ю. Издрык находят идеальное городское пространство в прошлом, Т. Гаврылив и И. Цилык акцентируют внимание на современности города как на ареале существования “здесь-и-теперь”, В. Диброва и А. Ильченко выбирают художественную стратегию связи времен.

The article describes the features of urban image time in modern Ukrainian prose. By analyzing the works involved O. Ilchenko, V. Dibrova, T. Havryliv, J. Vynnychuk, I. Tsilyk, J. Izdryk in which the image of the image as the main living space personality. J. Vynnychuk and J. Izdryk looking ideal urban space in the past, T. Havryliv and I. Tsilyk underline the modernity of the city as the duration of the complex of the here-and-now, V. Dibrova and O. Ilchenko choose art communications strategy' communication times.