Дискуссионные вопросы в изучении хоры городов европейского побережья Боспора Киммерийского IV в. до н.э.

Abstract

На Боспоре в IV в. до н.э. следует различать несколько категорий земель по их собственникам: полисную хору, царскую хору и территории подвластных варварских племен. В настоящее время трудно сказать что-то определенное о храмовом землевладении на Боспоре. Но уже выделены территории, которые на основании анализа сакральных объектов могли представлять собой значительные земельные угодья храмовых владений определенных олимпийских божеств. Полисное землевладение было вероятно доминирующей, но конечно же не единственной формой, как полагает С.Ю. Сапрыкин, в поземельных отношениях Боспорского царства в IV в. до н.э.

На Боспорі у IV ст. до н.е. слід розрізняти декілька категорій земель за їх власниками: полісну хору, царську хору і території підвладних варварських племен. У теперішній час важко сказати що-небудь певне про храмове землеволодіння на Боспорі. Але вже виділені території, які на основі аналізу сакральних об’єктів могли становити собою значні земельні угіддя храмових володінь певних олімпійських божеств.

On the Bosporus in the 4th century BC, one should distinguish between several categories of land for their owners: polis chora, royal chora and the royal vassal territory of the barbarian tribes. At present it is difficult to say something definite about the temple land tenure in the Bosporus. However, the lands, which could constitute significant land areas of temple properties of certain Olympic gods, have already been allocated based on the analysis of sacred sites. Polis tenure was probably the dominant, but certainly not the only form as suggested by Saprykin S.Y., of agrarian relations in the Bosporus in the 4th century BC.