Перспективи змін у трудовій сфері при цифровізації економіки за інерційним та цільовим сценаріями розвитку України

Abstract

У статті визначено та проаналізованого перспективи змін у трудовій сфері за умов цифровізації. Аналіз проведено за двома сценаріями розвитку України: інерційним та цільовим. Об’єктом дослідження є трудова сфера з певною системою соціально-трудових відносин, яка змінюється в умовах цифрових трансформацій. За результатами дослідження визначена система чинників та наслідків впливу цифровізації на трудову сферу, яка дала можливість змоделювати систему формування соціально-економічних ризиків, що обумовлені цифровізацією економіки. Запропоновано використання науково-методичного підходу, який базується на Концепції ПАТ-аналізу. Це дозволило оцінити соціальні ризики навіть при змінах вихідних показників. Визначено зміни у трудовій сфері при цифрових трансформаціях за інерційним та цільовим сценаріями розвитку економіки України. За результатами аналізу, при збереженні низького рівня економічного розвитку, застарілих технологічних укладів промисловості (інерційний сценарій), очікується пом’якшення прояву окремих видів соціальних ризиків. Але така перспектива розвитку обумовлює деградацію всієї економічної системи, падіння конкурентоздатності країни і, як наслідок, зниження матеріального добробуту населення. За цільовим сценарієм прогнозуються два протилежних процеси з негативними наслідками, які безпосередньо пов’язані зі ступенями впровадження цифровізації. Один – обумовлює зростання зовнішньої трудової міграції, другий – безробіття. Створяться також умови для прекарізації ЕАН та незахищеної зайнятості, посиляться ризики соціального відторгнення та соціальної ізольованості. Переваги запропонованого науково-методичного підходу до оцінки соціальних ризиків щодо застосування ПАТ-аналізу полягає в його універсальності, що забезпечує можливість використання навіть при зміні вихідних показників та включенні причинно-наслідкових зв’язків та ймовірностей прояву ризиків без порушення основної моделі концепції.

В статье определены и проанализированы перспективы изменений в трудовой сфере при условиях цифровизации. Анализ проведен по двум сценариям развития Украины: инерционному и целевому. Объектом исследования является трудовая сфера с определенной системой социально-трудовых отношений, которая меняется в условиях цифровизации. По результатам исследования определена система факторов и последствий влияния цифровизации на трудовую сферу, которая дала возможность смоделировать систему формирования социально-экономических рисков, обусловленных цифровизацией экономики. Предложено использование научно-методического подхода, который базируется на Концепции ПАТ-анализа. Это позволило оценить социальные риски даже при изменениях исходных показателей. Определены изменения в трудовой сфере при цифровых трансформациях по инерционному и целевому сценариям развития экономики Украины. По результатам анализа, при сохранении низкого уровня экономического развития, устаревших технологических укладов промышленности (инерционный сценарий), ожидается смягчение проявления отдельных видов социальных рисков. Но такая перспектива развития обусловливает деградацию всей экономической системы, падение конкурентоспособности страны и, как следствие, снижение материального благосостояния населения. По целевому сценарию прогнозируются два противоположных процесса с негативными последствиями, которые непосредственно связаны со степенями внедрения цифровизации. Первый – обусловливает рост внешней трудовой миграции, второй – безработицу. Создадутся также условия для прекаризации ЭАН и незащищенной занятости, усилятся риски социального отторжения и социальной изолированности. Преимущества предложенного научно-методического подхода к оценке социальных рисков по применению ПАТ-анализа заключается в его универсальности, что обеспечивает возможность использования даже при изменении исходных показателей и включении причинно-следственных связей и вероятностей проявления рисков без нарушения основной модели концепции.

The article analyzes the prospects for changes in the labor sphere under the conditions of digitalization. The analysis was carried out according to two scenarios of Ukraine's development: inertial and target. The object of the research is the labor sphere with a certain system of social and labor relations, which is changing in the context of digitalization. Based on the results of the study, a system of factors and consequences of the impact of digitalization on the labor sphere was determined, which made it possible to simulate a system for the formation of socio-economic risks caused by the digitalization of the economy. The use of a scientific and methodological approach based on the Concept of Path analysis is proposed. This made it possible to assess social risks even with changes in baseline indicators. The changes in the labor sphere during digital transformations were determined according to the inertial and target scenarios for the development of the Ukrainian economy. According to the results of the analysis, while maintaining a low level of economic development, outdated technological modes of industry (inertial scenario), it is expected that the manifestation of certain types of social risks will be mitigated. But such a development perspective leads to the degradation of the entire economic system, a drop in the country's competitiveness and, as a consequence, a decrease in the material well-being of the population. According to the target scenario, two opposite processes are predicted with negative consequences that are directly related to the degree of implementation of digitalization. The first one is responsible for the growth of external labor migration, the second is unemployment. Conditions will also be created for the precarization employment, and the risks of social exclusion and social isolation will increase. The advantages of the proposed scientific and methodological approach to assessing social risks based on the use of Path analysis lies in its versatility, which makes it possible to use it even with a change in the initial indicators and the inclusion of cause-effect relationships and the probabilities of risk manifestation without violating the basic model of the concept.