Проблемы гибели Салтовской культуры Крыма и Кембриджский аноним

Abstract

В середине X в. в юго-восточном Крыму появляется новая материальная культура, не имеющая генетической подосновы в предшествующих праболгарских древностях этой части полуострова. Большинство салтовских поселений гибнет или забрасывается, а в стратиграфических разрезах городов фиксируются горизонты с новым материалом. Однако, эта новая городская культура имеет черты, присущие тюркским средневековым культурам Восточной Европы, в частности, Северного Кавказа. Появление последних связано с переселением в Крым части северо-кавказских тюрок после похода 941 г. под руководством Песаха, описанного в Кембриджском Анониме. Таким образом, культура второй половины X - начала XI вв. может быть археологическим эквивалентом Крымской Хазарии второй половины X в.

У середині X ст. у південно-східному Криму з'являється нова матеріальна культура, що не має генетичної підоснови у попередніх праболгарських старожитностях цієї частини півострову. Більшість салтівських поселень гине чи занепадає, а у стратиграфічних розрізах міст фіксуються шари з новим матеріалом. Проте, ця нова міська культура має риси, притаманні тюркським середньовічним культурам Східної Європи, зокрема Північного Кавказу. Поява останніх пов'язана з переселенням у Крим частини північно-кавказьких тюрок після походу 941 р під керівництвом Песаха, що описаний у Кембриджському Анонімі. Таким чином, культура другої половини X - початку XI ст. може бути археологічним еквівалентом Кримської Хозарії другої половини X ст.