Наукова електронна бібліотека
періодичних видань НАН України

Опис некрополя в "Чорній раді": питання про джерела

Репозиторій DSpace/Manakin

Показати простий запис статті

dc.contributor.author Назаренко, М.Й.
dc.date.accessioned 2020-09-07T13:50:32Z
dc.date.available 2020-09-07T13:50:32Z
dc.date.issued 2019
dc.identifier.citation Опис некрополя в "Чорній раді": питання про джерела / М.Й. Назаренко // Слово і Час. — 2019. — № 8. — С. 46-55. — Бібліогр.: 24 назв. — укp. uk_UA
dc.identifier.issn 0236-1477
dc.identifier.other DOI: 10.33608/0236-1477.2019.08.46-55
dc.identifier.uri http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171033
dc.description.abstract У російській версії “Чорної ради” П. Куліш твердив, що наведені в романі епітафії з надгробків Успенського собору Києво-Печерської лаври він узяв із книжки Атанасія Кальнофойського “Тератургіма” (1638) і сам їх переклав. Однак порівняння текстів показує, що переклади взяті з праць Михайла Максимовича та Євгенія Болховітінова. Так само Куліш не посилається на працю Максимовича, використану в київських епізодах роману. Цей факт треба розглядати в контексті системи покликань, яку письменник вибудовує в “Чорній раді”: між історичним романістом і зображеною епохою не повинно бути посередників. uk_UA
dc.description.abstract Both in the magazine publication of 1846 (“Kyivan Pilgrims of the 17th Century”) and in the Russian 1857 version of “The Commoners’ Council” Panteleimon Kulish claimed that the epitaphs from the Assumption Cathedral of the Kyiv-Pechersk Lavra were taken from Afanasii Kalnofoyskyi’s “Teraturgema” (1638) and translated into Russian. However, the comparison of the texts shows that the translations were actually taken from Mykhailo Maksymovych’s paper “On Tombstones in Pechersk Monastery” (1840). Other quotations with references to the “Teraturgema” were borrowed from the work of metropolitan bishop Yevhenii (Bolkhovitinov) “Description of Kyiv Perchersk Lavra” (1826). The Kyivan episodes of “The Commoners’ Council” were mainly based on two Maksymovych’s papers from “Kiievlianin” (“The Kyivan”) almanac (1840), the aforementioned one and “Overview of Old Kyiv”. Kulish did not mention any of these sources in the novel’s footnotes. This fact should be considered in the context of the system of references that the writer built in “The Commoners’ Council”. Unlike many authors who worked in Walter Scott tradition, Kulish didn’t use footnotes in “The Commoners’ Council” in order to acknowledge and justify certain anachronisms and time distortions. The writer referred to the testimonies of the witnesses of historical events, even after he had received an information from the people of the 19th century (Shevchenko, for instance), to the folkloric texts, and his own observations. The works of historians were important for him as far as they offered published collections of the authentic documents, but not as the sources of concepts. No intermediaries could stand between the historian novelist and the depicted age. uk_UA
dc.language.iso uk uk_UA
dc.publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України uk_UA
dc.relation.ispartof Слово і Час
dc.subject До 200-річчя Пантелеймона Куліша uk_UA
dc.title Опис некрополя в "Чорній раді": питання про джерела uk_UA
dc.title.alternative Description of Necropolis in “The Commoners’ Council”: Issue of Sources uk_UA
dc.type Article uk_UA
dc.status published earlier uk_UA
dc.identifier.udc 821.161.2-31 Куліш 7 Чорна рада


Файли у цій статті

Ця стаття з'являється у наступних колекціях

Показати простий запис статті

Пошук


Розширений пошук

Перегляд

Мій обліковий запис