Досліджено спільні риси повісті М. Костомарова „Чернігівка” та драматичної поеми Лесі Українки „Бояриня”. З’ясовано єдність хронотопу, подібність у змалюванні суспільного тла, у способі авторських ідейних інспірацій. ...
Пропонується порівняльний аналіз однойменних нарисів Лесі Українки та Ольги Кобилянської. Увага акцентується на жанрі „pendant”, який використовує Леся Українка. Виділяється спільне поле системи образів та трансформація ...
На матеріалі двох парадоксальних протиріч ставляться і розв’язуються проблеми парадоксального мислення персонажів драматичної поеми Лесі Українки „Оргія” та роману В. Винниченка „Хочу!”
Здійснено спробу дослідження особливостей символічної мови віщувань у творчості Лесі Українки та Ліни Костенко. Авторка намагалась розкодувати віщі знаки-символи, з’ясувати їх значення та характерні риси, використовуючи ...
Проаналізовано специфіку застосування мистецького засобу ідеї Лесі Українки стосовно двох пророчих типів (Кассандра й Елен) сучасним українським автором Оксаною Забужко. Головні проблеми, досліджені в цьому контексті,– ...
Ідеться про копітку працю Лесі Українки над поетичними і драматичними творами, присвяченими добі європейського середньовіччя, в яких письменниця намагалася правдиво показати духовний світ середньовічної людини та її місце ...
Ідеться про народництво як один із ключових термінів в осмисленні літературного процесу кінця XIX – початку XX століть, про роль Лесі Українки у закріпленні цього терміна на означення позамистецьких тенденцій. Обґрунтовується ...
Розглядається літературно-критична практика Лесі Українки як культурна модель гінокритики. Доводиться, що на тлі української критики ХІХ – поч. ХХ ст. з її чоловічою доменою постать поетеси є „інакшою”, вона вносить дух ...
На основі аналізу епістолярних свідчень Лесі Українки простежується одна з визначальних рис особистісного феномену поетеси – її життєвий оптимізм як „оптимізм трагічного”, здатність мріяти і сподіватися в складних життєвих ...
Аналізується „духовна міра порозуміння” Лесі Українки та Ольги Кобилянської крізь призму їхнього листування та загальних правил епістолярної культури кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Описано текстуальні збіжності (картина світу, образність) у таких творах, як „На перелозі”, “Contra spem spero!”, „Магомет і Хадиза” та „Айша і Мохаммед”, деякі місця „Записок о Южной Руси” та „Лісова пісня”. Долучаються ...
У порівняльному аспекті розглянуто драматичні твори Івана Франка та Лесі Українки. Акцент зроблено на дослідженні феномену „окаменіння” людської душі, який цікавив обох письменників.
Проведено історико-типологічну паралель розвитку проблеми жіночої дружби на матеріалі оповідання Лесі Українки „Приязнь”, оповідання О. Забужко „Дівчатка”, повісті С. Йовенко „Юлія”. Досліджено специфіку зіставлення та ...
Розглядаються особливості міфологічного дискурсу „іншої країни” у драматичних творах Лесі Українки, І. Анненського і М. Гумільова. Доводиться, що реінтерпретація античної трагедії була здійснена українською письменницею ...
Ідеться про особливості реципіювання античного образу музи у творах Лесі Українки та Наталени Королевої. Використано теорію оприявлення міфу у трьох модусах: міфологізації, реміфологізації та деміфологізації. Виявлено ряд ...
Проводиться порівняльний аналіз аспектів концептуалізації образу жінки модерної доби у драматичних творах Б. Шоу та Лесі Українки. Окреслюються основні засади і напрямки художнього переосмислення традиційних стереотипів ...
У творчості Лесі Українки і С. Надсона розглядається перегук таких мотивів, як опір обставинам, надія, боротьба, свобода; характеризуються діалогічні відношення, досліджуються концепти ‘сльози’, ‘сон’, ‘слово’ та їхні ...
Досліджується жанрова специфіка поетичних творів Лесі Українки, написаних під враженням її перебування в Криму, розглядається їх тематичне спрямування та окремі елементи поетики.