Аналізуються літературні взаємини двох письменників на основі листування і статті Лесі Українки «Писателі-русини на Буковині», досліджуються творчі перегуки через призму експресивних засобів зображення. Виявлено, що Лесю ...
У творчості Лесі Українки і С. Надсона розглядається перегук таких мотивів, як опір обставинам, надія, боротьба, свобода; характеризуються діалогічні відношення, досліджуються концепти ‘сльози’, ‘сон’, ‘слово’ та їхні ...
Аналізується „духовна міра порозуміння” Лесі Українки та Ольги Кобилянської крізь призму їхнього листування та загальних правил епістолярної культури кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Подаються відомості з історії м. Сан-Ремо, ідеться про так звану російську громаду в кінці ХІХ – на початку ХХ століть, перебування Лесі Українки у Сан-Ремо і тодішній стан міста.
Досліджується проблема амориністики та едіпового комплексу в психологічному етюді «Сліпець» Лесі Українки, написаний як відгук на однойменний твір О. Кобилянської. Методологічний інструментарій охоплює здобутки богословського ...
Розглядається літературно-критична практика Лесі Українки як культурна модель гінокритики. Доводиться, що на тлі української критики ХІХ – поч. ХХ ст. з її чоловічою доменою постать поетеси є „інакшою”, вона вносить дух ...
Златогорська, Л.(Леся Українка і сучасність, 2010)
Подано перелік статей у журналі “Слово і Час” відповідно до років видання, які репрезентують широкі грані наукових досліджень життя й творчості Лесі Українки.
У статті, що спирається на листи й інші матеріали Лесі Українки та Ігоря Стравінського, авторка з’ясовує схожі риси, що були характерними у вихованні та способі життя поетеси й композитора, включаючи їх перебування на ...
Розкриваються особливості інтерпретації символізму М. Метерлінка в інтелектуально-художньому просторі творчості Лесі Українки. Це дозволяє простежити сукупність міжлітературних зв’язків представників французького символізму ...
Розглядаються жанрові особливості та поетика деяких мемуарів західних теренів України (зокрема Галичини та Буковини), у яких постають образи Лесі Українки та Олени Пчілки.
Розглядаються передумови написання поезії, аналізується відповідність її тексту музиці „Wanderlied” Роберта Шумана, пропонується музична версія твору „У путь!” (музика Р. Шумана, слова Лесі Українки).
Аналізується концепт “чорт” у поетичній драматичній творчості Лесі Українки. Виявлено основні смисли, що визначають його семантику в мовно-концептуальній картині світу письменниці. Роботу виконано в аспекті когнітивної ...
25 лютого 2010 р. в Київському музеї Лесі Українки відбувся традиційний літературно-мистецький вечір «Плеяда» до дня народження поетеси за темою «Леся Українка і Грузія». Він пройшов за сприяння Посольства Грузії в нашій ...
Вказано деякі логічні елементи, які Леся Українка використовувала у драматичних творах. Ці елементи належать лише так званій класичній логіці, багатозначні й модальні логіки зовсім не бралися нами до уваги. Приклади наведено ...
Розповідається про перебування Лесі Українки в Києві за адресою: вул. Маріїнсько-Благовіщенська, 97, де протягом 1899–1909 років мешкала родина Косачів і тепер існує музей. Подаються відомості про основні події цього ...
Проаналізовано дві наукові праці М. Драй-Хмари – «Леся Українка. Життя і творчість» та «Іван Франко і Леся Українка. (З полеміки 90-х років)». Акцентується увага на новизні суджень автора та виразному ідейному підтексті в ...
Ідеться про статті М. Зерова, одного з найвідоміших українських літературознавців XX сторіччя, відомого поета-неокласика, який визначив основні ареали дослідження життя і творчості Лесі Українки. Детально проаналізовано ...