Історико-демографічна характеристика парафіян церкви Покрови пресвятої Богородиці міста Батурина (за сповідними розписами 1757 року)

Abstract

На сучасному етапі розвитку історичної науки багато досліджень присвячено вивченню демографічної ситуації в Україні ХVIII ст., проте недостатньо висвітлено соціальну структуру населення тодішньої столиці – м. Батурина. Мета статті: порівняти демографічну ситуацію в Батурині та загалом по Україні шляхом дослідження розподілу населення міста за віком, статтю та сімейним станом. Методи дослідження. Для реалізації мети залучено сповідні книги батуринських церков. Аналіз здійснено на основі історико-демографічних методів. Висновки. У ХVIII ст. у місті діяли 4 церкви. Аналіз структури населення проведено на основі вибірки даних церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Сповідні книги цієї церкви зараз зберігаються у Державному архіві Чернігівської області. У джерелі описані такі соціальні стани: духовні, військові, посполиті, цехові майстри, проміжні групи та міські маргінали. Спочатку автором підраховано кількість мешканців у парафії Покровської церкви Батурина. У 1757 р. там приймало причастя 1098 осіб. Серед них найчисельнішими були посполиті. За віковим показником переважали групи працездатного віку від 15 до 59 років (689 осіб). На другому місці перебувала дитяча вікова група (390 осіб). Найменшою була старша вікова група від 60 років (19 осіб). Далі автором здійснено аналіз статевого розподілу населення. Здійснено підрахунок статевого співвідношення. Визначено коефіцієнт фемінізації, який становив 109,1%. Цей показник тримається у загальноприйнятих межах. Але, за даними сповідних розписів, жінки переважали не у всіх вікових групах. А саме: у дитячій віковій групі більше було чоловіків, а в працездатних та старшій вікових групах перевага залишалася за жінками. Потім автором визначено сімейну структуру мешканців міста. У Батурині за сповідними розписами нараховувалось 317 неодружених чоловіків та 306 незаміжніх жінок, по 201 одружених чоловіків та заміжніх жінок, 7 вдівців та 66 вдів. Найбільше неодружених було серед посполитих. В середньому, поширений середній шлюбний вік становив 25,9 року для чоловіків, та 23,9 року для жінок. Після 44 р. чоловіки у місті були переважно одруженими. Варто відзначити, що багато жінок були молодшими, ніж їхні чоловіки, причому різниця у віці могла сягати 10 – 20 років. Крім того, багато чоловіків ставали вдівцями у досить молодому віці, що було пов'язано із високою смертністю жінок під час пологів. Те ж стосується і вдів, багато з яких були досить молодими та працездатного віку. Станом на 1757 р. у Батурині переважали люди активного, працездатного віку. За рівнем демографічної старості населення місто було молодим. У структурі населення перевага була за одруженими та заміжніми. Не перебували у шлюбі переважно представники молодших вікових категорій, які, у свою чергу, мали всі шанси на укладення шлюбу. Частка вдівців і вдів у структурі населення була найменшою. Автор доходить висновку, що місто мало гарні перспективи подальшого розвитку і загалом відповідало тенденціям, характерним для інших ранньомодерних міст Гетьманщини.

Much research has been devoted to social life of Ukraine in ХVIII century; however, there is little information available on the structure of population of its capital, namely the city of Baturyn. For that reason, the purpose of the article is to compare demographic situation in Baturyn and in the whole Ukraine, establishing the age, sex and marital status distribution of the population. To gain this aim, we examine the confessional registers of the Baturyn churches. The analysis is based on historical and demographic methods. In ХVIII century Baturyn had four churches. For the analysis of the structure of the population, a sample was taken on the basis of the Church of Intercession. Confessional registers of this church are now stored in the State Archive of Chernihiv. The source describes the following estates: clergy, military, peasants, corporation artisans, intermediate groups and urban outcasts. Initially, we estimate the number of residents of the parish of the church. In 1757, it reached 1098 people. Among them the peasants’ estate dominated. Age distribution tends to be such that groups of able-bodied people in age from 15 to 59 years were dominant. The second place took a children’s age group. And the last position took people over 60 years old. The latter group consisted of 19 people. After that, we analyzed the sex distribution of the population. We establish the sex ratio and the feminization coefficient. The latter one is 109.1%. This metric is within general limits. But according to the confessional registers, women did not dominate in all age groups. Among children there were more men, but able-bodied and old-aged groups accounted for more women. Then, we defined the family structure of the population. According to the confessional registers in Baturyn there were 317 single men and 306 women, 201 married men and 201 women, 7 widowers and 66 widows. The most single was among the peasants. The average marriage age was 25.9 years old for men, and 23.9 years old for women. Also, many of women were much younger than their husbands, and the age difference could reach 10-20 years. Note that many men in the city became widowers at a fairly young age, which was due to the high mortality of women during childbirth. Many widows were also pretty young and able-bodied. Thus, the source considered is informative. We conclude that in 1757 population of Baturyn was young by the level of demographic aging. In the structure of the population the main part was married. Single people belong mostly to younger age groups, and therefore had all chances for marriage. The widowers and widows took the smallest in the population structure. And finally we infer that in period mentioned the city had good prospects for further development, and had the same demographic characteristics as others cities of early modern period in Hetmanate.