Життя та діяльність Чернігівського єпископа Веніаміна (Биковського)

Abstract

Мета статті – розглянути діяльність єпископа Веніаміна (Биковського), який очолював єпархію на Чернігівщині одинадцять років і запам'ятався місцевій пастві як справжній керівник, адміністратор і душпастир, наставник для духівництва та мирян Сіверського краю. Розвідка ґрунтується на базі біографічного методу та принципу історизму. Наукова новизна. На підставі матеріалів, які були опубліковані у часописах «Черниговские епархиальные известия» та інших джерелах, вперше здійснено цілісний аналіз діяльності Чернігівського єпископа Веніаміна (Биковського), який керував Чернігівською єпархією в період 1882–1893 рр. Особливу увагу приділено діяльності владики як правлячого архієрея. Висновки. Очолюючи Чернігівську єпархію з 1882 по 1893 рр., єпископ Веніамін (у мирському середовищі відомий як Володимир Петрович Биковський) досягнув значних успіхів у справах, що підвищували рівень християнського благочестя у пастві. Досліджено його роль у процесах місіонерства, заборони базарів у неділі, поліпшення статистичної звітності Чернігівської єпархії перед Святійшим Синодом, підготовки Пастирського послання єпископів Південно-західних єпархій Руської Церкви та ін. Відзначено позицію єпископа до запровадження інституту земських начальників. Безумовно, Церква через обер-прокурора була інститутом державної влади, а тому владиці доводилося підтримувати цивільну владу в питаннях державних реформ. Хоча посада земського начальника за своєю суттю і нагадувала чимось поміщика, оскільки поєднувала адміністративну і судову владу у відношенні до селян, але після скасування кріпацтва права повної влади над сільськими жителями він вже не мав. Отже, вся діяльність єпископа Веніаміна (Биковського) була спрямована на всіляку підтримку авторитету церкви та її засад, наведення ладу в судочинстві та церковному діловодстві, виховання у особ духовного звання ревного ставленні до виконання своїх обов'язків.

The purpose of this article is to consider the work of Bishop Veniamin (Bykovskiy), who has headed the Diocese of Chernihiv for eleven years and is remembered by the local congregation as an example of a true leader, administrator and spiritual mentor for the clergy and laymen of the Siver region. Research is based on the biographical method and the principle of historicism. Scientific novelty. On the basis of materials published in the journals of the Diocese Bulletin of Chernihiv and other sources, the activities of the Bishop of Chernihiv Veniamin (Bykovskiy), who led the Chernihiv Diocese during the period 1882–1893, are investigated. Conclusions. In leading the Chernihiv Diocese from 1882 to 1893, Bishop Veniamin (known in the secular environment as Vladimir Bykovskiy) made significant strides in matters that improved the implementation of Christian piety in society. The role of his personality in the processes of missionary work, the banning of the bazaars on Sunday, the improvement of the statistical reporting of the Chernihiv diocese before the Holy Synod, the preparation of the Pastoral epistle of the bishops of the Southwestern dioceses of the Russian Church, and others were investigated. Undoubtedly, the Church, through the Attorney General, was an institution of state power, and so the bishop had to support civil power in matters of state reform. Although the Zemsky ruler in its essence resembled something of a landowner, since it combined administrative and judicial power against the peasants, but after the abolition of serfdom the right of full power over the villagers, he no longer had. On the whole, to sum up, it should be said that whatever the bishop did, all his activities were directed to the full support of the authority of the church and its foundations, to establish order in the judiciary and church recordkeeping, zealous attitude to the discharge of their duties by persons of spiritual rank.