Стратегування в системі державного управління: виклики сьогодення та науково-експертні платформи

Abstract

Обґрунтовано пропозиції щодо посилення ролі стратегування регіонального та територіального розвитку на загальнонаціональному рівні, на рівні регіону й громади в умовах глобалізації та європейської інтеграції. Проаналізовано систему управління новою державною регіональною політикою. Виявлено, що процес стратегування є багатомірним та багатовимірним, а також потребує формування відповідного вертикального та горизонтального рівнів у якості самостійної владно-управлінської гілки. Запропоновано сформувати науково-експертні платформи стратегування як мережеву структуру за участю владно-управлінських, бізнес-структур та експертного співтовариства від національного до місцевого рівнів. Розглянуто науково-експертні платформи стратегування в системі стратегічного планування соціально-економічним розвитком країни, макрорегіону, області, міста, району та об’єднаних територіальних громад. Для формування ефективних інститутів розвитку і моніторингу їх функціонування пропонується сформувати Корпорації випереджаючого розвитку макрорегіонів (економічних районів), Корпорації випереджаючого розвитку областей, Корпорації випереджаючого розвитку міста та об’єднаних територіальних громад. Виявлено, що для довгострокового горизонту прогнозування та планування доцільно спиратися на циклічну теорію «довгих хвиль» М.Д. Кондратьєва (25-30 років, це 1/2 довгої хвилі Кондратьєва). Директива тривалого горизонту планування на 25-30 років вимагає доповнення середньостроковими (5-7 років) та короткостроковими (2-3 роки) інструментами планування. На всіх рівнях доцільно розробляти короткострокові з визначеними конкретними джерелами фінансування заходів програми для вирішення найбільш комплексних проблем розвитку регіонів. Основою короткострокових програм повинні стати проєкти на засадах міжнародно-публічно-приватного партнерства. Зазначено, що реалізація конкретних заходів слід здійснювати на основі програмно-проєктного підходу.

Обоснованы предложения по усилению роли стратегирования регионального и территориального развития на общенациональном уровне, на уровне региона и общины в условиях глобализации и европейской интеграции. Проанализирована система управления новой государственной региональной политики. Выявлено, что процесс стратегирования является многомерным и многоплановым, а также требует формирования соответствующего вертикального и горизонтального уровней в качестве самостоятельной властно-управленческой ветви. Предложено сформировать научно-экспертные платформы стратегирования как сетевую структуру с участием властно-управленческих, бизнес-структур и экспертного сообщества от национального до местного уровней. Рассмотрены научно-экспертные платформы стратегирования в системе стратегического планирования социально-экономическим развитием страны, макрорегиона, области, города, района и объединенных территориальных общин. Для формирования эффективных институтов развития и мониторинга их функционирования предлагается сформировать Корпорации опережающего развития макрорегионов (экономических районов), Корпорации опережающего развития областей, Корпорации опережающего развития города и объединенных территориальных общин. Выявлено, что для долгосрочного горизонта прогнозирования и планирования целесообразно опираться на циклическую теорию «длинных волн» Н.Д. Кондратьева (25-30 лет, это 1/2 длинной волны Кондратьева). Директива длительного горизонта планирования на 25-30 лет требует дополнения среднесрочными (5-7 лет) и краткосрочными (2-3 года) инструментами планирования. На всех уровнях целесообразно разрабатывать краткосрочные с определенными конкретными источниками финансирования мероприятия программы для решения наиболее комплексных проблем развития регионов. Основой краткосрочных программ должны стать проекты на основе международно-публично-частного партнерства. Отмечено, что реализацию конкретных мероприятий следует осуществлять на основе программно-проектного подхода.

Proposals to strengthen the role of regional and territorial development strategy at the national level, at the regional and community level in the context of globalization and European integration are substantiated. The management system of the new state regional policy is analyzed. It was found that the process of strategizing is multidimensional and multidimensional, and also requires the formation of appropriate vertical and horizontal levels as an independent branch of government. It is proposed to form scientific and expert platforms of strategy as a network structure with the participation of government, business structures and the expert community from the national to local levels. Scientific and expert platforms of strategy in the system of strategic planning of socio-economic development of the country, macro-region, region, city, district and united territorial communities are considered. In order to form effective development institutions and monitor their functioning, it is proposed to form corporations of advanced development of macroregions (economic districts), corporations of advanced development of regions, corporations of advanced development of the city and united territorial communities. It is revealed that for the long-term horizon of forecasting and planning it is expedient to rely on the cyclic theory of "long waves" M.D. Kondratiev (25-30 years, this is 1/2 of the long wave of Kondratiev). The 25-30-year long-term planning directive requires the addition of medium-term (5-7 years) and short-term (2-3 years) planning tools. At all levels, it is advisable to develop short-term 2-3-year programs with specific sources of funding for program activities to address the most complex problems of regional development. The basis of short-term (2-3-year) programs should be projects based on international-public-private partnership. It is noted that the implementation of specific measures should be carried out on the basis of program-project approach.