Вікові дуби Переяславщини як об'єкти природоохоронної та культурної спадщини

Abstract

У статті наведено перелік існуючих та втрачених вікових дубів (Quercus) Переяславщини з метою введення до наукового обігу інформації про них, як об'єктів природоохоронної та культурної спадщини, бо їх історія унікальна, пов'язана з визначними подіями, відомими особистостями та фактами, вони є реліктами давнього тракту, ландшафту прадавніх борів і дібров. Досліджувані вікові дуби розташовані як у межах м. Переяслава-Хмельницького (4 од.), так і лісових насадженнях району (14 од.) Для складання переліку цих об'єктів застосований метод інвентаризації та комплексної оцінки стану. У ході дослідження зафіксовано 18 живих об'єктів дендрофлори, 5 мертвих дерев та отримано інформацію про деякі безповоротно втрачені дуби. Вік живих дерев визначено в межах 300-570 рр., їх стан незадовільний або критичний. Наголошено на необхідності охорони й подальшого заповідання реліктових дендронасаджень; представлено перспективи науково-дослідної та природоохоронної роботи по їх збереженню шляхом популяризації та рекламації через включення цих дерев до системи туристичних маршрутів у контексті етнокультурного ландшафту краю.

The article presents the list of existing and lost age-old oaks (Quercus) of Pereyaslav district for the purpose of introducing into scientific circulation of information about them as objects of environmental and cultural heritage, because their history is unique, connected with the important events, known personalities and facts, they are relics of the ancient tract and the landscape of ancient forests and groves. These age-old oaks are located within the limits of Pereyaslav-Khmelnitsky (4 units), and in the forest plantations of the district (14 units). To compile a list of these objects we used the method of inventory and integrated assessment of the condition. During these researches, we recorded 18 living dendroflora objects, 5 dead trees and we also find the information about some irreversibly lost oaks. The age of the existing trees is defined within 300-570 years. Their condition is unsatisfactory or even critical. It was emphasized on the necessity of protection and further assignment of relic dendroplants. The prospects of research and conservation work are presented for their preservation through popularization and reclamation through the inclusion of these trees in the system of tourist routes in the context of the ethno-cultural landscape of the region. We presented the prospects of research and conservation work to preserve them through the popularization and reclamation through the inclusion of these trees in the system of tourist routes in the context of the ethno-cultural landscape of the region.

В статье приведен перечень существующих и утраченных вековых дубов (Quercus) Переяславщины с целью введения в научный оборот информации о них, как объектах природоохранного и культурного наследия, потому что их история уникальна, связанна с выдающимися событиями, известными личностями и фактами, они являются реликтами древнего тракта, ландшафта вековых боров и дубрав. Исследуемые вековые дубы расположены как в пределах г. Переяслава-Хмельницкого (4 ед.), так и лесных насаждениях района (14 ед.) Для составления перечня этих объектов дендрофлоры применен метод инвентаризации и комплексной оценки состояния. В ходе исследования зафиксировано 18 живых объектов, 5 мертвых деревьев и получена информация о некоторых безвозвратно утеряных дубах. Возраст живых деревьев определен в пределах 300-570 г.; их состояние неудовлетворительное или критическое. Отмечена необходимость охраны и дальнейшего заповедания реликтовых дендронасаждений; представлены перспективы научно-исследовательской и природоохранной работы по их сохранению путем популяризации и рекламации этих деревьев, а также включение их в систему туристических маршрутов в контексте этнокультурного ландшафта региона.