Амбулаторно-поліклінічна допомога в Харкові в повоєнні радянські часи (1945-1991) в ракурсі історико-медичного краєзнавства

Abstract

Стаття розглядає актуальну для незалежної України тему розвитку первинної ланки охорони здоров'я в розрізі медичного краєзнавства. Автор реконструює такі етапи цього процесу в радянському Харкові як повоєнна відбудова, становлення нової дільничної служби, об'єднання лікарень з поліклініками в рамках реформування медичної галузі у кінці 1940 - на поч. 1950-х рр., спеціалізацію і реорганізацію амбулаторно-поліклінічної мережі в 1970-1980-ті рр., розкриває причину нерівномірності територіального розподілу амбулаторної допомоги.

Статья рассматривает актуальную для независимой Украины тему развития первичного звена здравоохранения в разрезе медицинского краеведения. Автор реконструирует такие этапы этого процесса в советском Харькове, как послевоенное восстановление, становление новой участковой службы, объединение больниц с поликлиниками в рамках реформирования медицинской отрасли в конце 1940 - начале 50-х гг., специализацию и реорганизацию амбулаторно-поликлинической сети в 1970-80-е гг., раскрывает причину неравномерности территориального распределения амбулаторной помощи.

The article considers relevant for the independent Ukraine topic of development of the primary health care in the context of the Medical Regional Studies. The author reconstructs such stages of that process in the Soviet Kharkiv as the postwar reconstruction, formation of a new network of medical districts, merger of hospitals with outpatient clinics within the framework of reforming the medical sphere in the late 40’s - early 50’s, specialization and reorganization of the outpatient network in the 70-80’s, reveals the cause of the uneven territorial distribution of the ambulatory care.