Моніторинг екологічно сталого розвитку сільських територій в умовах глобальних викликів

Abstract

Обґрунтовано концептуальні підходи до розробки системи моніторингу екологічно сталого розвитку сільських територій в умовах глобальних викликів. Досліджено досвід розвинених країн світу щодо фінансування розвитку сільських територій. Визначено складові та головну мету політики розвитку сільських територій. Обґрунтовано об’єктивну необхідність створення системи моніторингу екологічно сталого розвитку сільських територій для визначення стратегічних передумов подальшого розвитку сільських територій. Запропоновано визначення системи екологічного моніторингу та основних напрямів його діяльності. Необхідність формування нової парадигми розвитку глобалізованої світової економіки передбачає доцільність розроблення показників, за якими можна оцінити ступінь сталості, позитивну чи негативну динаміку руху до сталого розвитку. Основним результатом розроблення індикаторів сталого розвитку є контроль за досягненням цілей останнього, управління цим процесом, оцінка ефективності використовуваних ресурсів та рівня досягнення поставлених цілей. Розроблено набір індикаторів згідно з чотирма основними критеріями: економічні можливості, рівень екологізації, рівень соціалізації, рівень комфорту сільських територій. Досліджено дві базові концепції державної підтримки розвитку сільських територій, які можуть бути використані як при галузевому, так і при територіальному підході до сільського розвитку в Україні.

The conceptual approaches to the development of monitoring system of ecologically sustainable development of rural territories under the conditions of global challenges are grounded. It is investigated the experience of developed countries of the world concerning financing of the development of rural territories. It is determined the components and the main aim of the rural territories development policy. The objective necessity to create the monitoring system of ecological sustainable development of rural territories is grounded to determinate the strategic pre-conditions of the further development of rural territories. The determination of ecological monitoring system and basic directions of its activity are provided. The necessity to form a new paradigm of development of the globalized world economy foresees the expediency of development, after which it is possible to estimate the degree of steadiness, positive or negative dynamics of movement to sustainable development. The main result of development of indicators of sustainable development is monitoring of achievement of goals of the latter, managing of process, estimation of efficiency of the used resources and the level of achievement of set objectives. The set of indicators is worked out according to four basic criteria: economic opportunities, ecologization level, socialization level, comfort level of the rural territories. Two base concepts of state support of the development of rural territories which can be used both for the sectoral and territorial approach to the rural development in Ukraine are investigated.