Досвід та підсумки акліматизації кроля європейського (Oryctolagus cuniculus) на Тернопільщині у 1976–1980 роках

Abstract

Описано спробу акліматизації кроля європейського на Поділлі в долині р. Серет (Тернопільська обл.), що здійснена у 1976–1980 рр. В статті наводиться характеристика біотопних умов, антропогенного навантаження в районі акліматизації кроля, які визначали тимчасову успішність розселення виду. На підставі свідчень очевидців і організаторів цього заходу описано момент створення штучної популяції виду, походження матеріалу для розселення, її розцвіт та згасання. Незважаючи на загалом задовільну літню трофічну базу в місцях розселення та відсутність конкуренції з боку свійських травоїдних, у підтриманні високої чисельності кроля впродовж чотирьох років відіграв факт підгодівлі (особливо зимової) і часткова охорона звірків на території вольєру та безпосередньо поблизу нього єгерями товариства мисливців та рибалок. Звідси тварини могли щорічно поповнювати чисельність популяції у більш віддалених місцях. У період розквіту досліджуваної популяції звірків активно добувало місцеве населення, проте це та наявність у складі навколишньої фауни диких хижаків не стало причиною помітного скорочення чисельності кролів. Опитані респонденти вказували на раптове, несподіване зникнення. Авторами зроблено висновок, що кріль європейський в умовах Каньйонового Придністер’я, незважаючи на сприятливі орографічні та геологічні умови, задовільну трофічну базу, не може утворити самостійні популяції, які б існували без підтримки людиною. Лімітуючим фактором виступають тривалість зимового періоду та хвороби. В умовах поширення міксоматозу неможливе існування у регіоні штучно створених популяції навіть при умові біотехнічних заходів.

An attempt was made to acclimatize the European rabbit in Podillia in the valley of the Seret River (Ternopil oblast), which was carried out in 1976–1980. The article describes the characterization of the biotope conditions and anthropogenic pressure in the region of the European rabbit acclimatization, which determined the temporary success of the species settlement. Based on eyewitness accounts and organizers of this event, the moment of creating an artificial population of the species, the origin of the material for settlement, its flourishing and fading is described. Despite the generally satisfactory summer trophic base in the settlements and the lack of competition with domestic herbivores, maintaining the high rabbit number for four years played the fact of feeding (especially winter) and partial protection of animals on the aviary and in the vicinity of it by hunters of the hunters and fishermen community. Hence, the animals could annually replenish the number of the population in more distant places. During the flourishing period of the studied population of animals, the local population was actively cultivating, but this presence and presence of the surrounding fauna of wild predators did not cause a noticeable reduction in the number of rabbits. Respondents reported a sudden, unexpected disappearance. The authors conclude that, despite the favorable orographic and geological conditions, the European rabbit under the conditions of Canyon Transdnistria, a completely satisfying trophic base alone cannot promote completely independent populations that would exist without human support. The limiting factor is the duration of the winter period. Under conditions of myxomatosis spread, the existence of artificially created populations in the region is not possible even under the condition of minimal biotechnical measures.