The emergence time and flight routes used by lesser horseshoe bats of Radziechowy colony (Poland)

Abstract

Lesser horseshoes are bats quite strongly attached to their roost sites and are considered as sedentary species avoiding long-distance migration. In Poland, the range of occurrence of the lesser horseshoe bat is restricted to mountain areas, where they prefer overgrown mountain streams for their feeding grounds. Due to these features, even seemingly small habitat changes are likely to have serious implications for maintaining local subpopulations of this rare and endangered species. In Radziechowy village, where trees were cut in the Wieśnik stream (bat feeding area), a change in the use of feeding grounds by lesser horseshoe bats was observed. This publication additionally describes the time and the manner of departure of bats from their roost. The study was conducted before the logging (2012) and immediately after the logging (2013–2016), near a church, from the most beneficial point. The study was conducted by a team of 2–3 members, starting each time 15 minutes before sunset and finishing after the bats departure. Lesser horseshoe bats avoid light and open space and they leave their roost in a complicated way. It is established that there is a statistically significant correlation (r = 0.992, p < 0.001) between sunset and emergence time of bats from the roost site. In this paper, during the emergence time, the weather influence was observed. On a cloudy day, an earlier emergence time was observed — 9 minutes after the sunset, while the average emergence time for all observations was 23.3 minutes. The conducted detector watches proved that bats most likely use the closest environment of the colony within a radius of 150–200 meters. Lesser horseshoe bats were observed in ditches of roadside trees, dense hedges and backyard orchards overgrown with apples and pears, which is typical for this species.

Підковики малі досить тісно пов’язані з місцями ночівлі і цей вид кажанів вважають осілим, що уникає дальні міграції. У Польщі ареал поширення підковика малого обмежений гірськими районами, де серед місць живлення надають перевагу зарослим гірським потокам. Завдяки цьому навіть незначні, на перший погляд, зміни біотопів можуть призвести до серйозних наслідків щодо підтримання локальних субпопуляцій цього рідкісного виду. У селі Радзехови, де уздовж потоку В’єшнік (місце живлення кажанів) вирубали дерева, виявлено зміни у використанні територій живлення та у появі кажанів із місць ночівлі. Дослідження проведено до (2012) та після (2013–2016) рубки дерев командою із 2–3 членів біля церкви з найбільш вигідної точки. Спостереження розпочали кожного разу за 15 хвилин до заходу сонця і закінчили після виходу кажанів. Підковики малі уникають світлі та відкриті місця і вони виходять з місця ночівлі складним способом. Визначено, що існує статистично вірогідна кореляція (r = 0,992, p < 0,001) між часом заходу сонця та появи кажанів із місця ночівлі. У цій роботі також розглянуто вплив погоди на час виходу кажанів. Зокрема, спостережено більш рання поява кажанів у похмурий день — за 9 хв після заходу сонця, при цьому середній час виходу за всі спостереження становив 23,3 хв. Проведені детекторні дослідження показали, що кажани використовують найближче оточення колонії у радіусі 150–200 метрів. Підковиків малих спостерігали у дуплах придорожніх дерев, густих живоплотах та садах з яблунею і грушею, що типово для цього виду.