Інституціоналізм як квінтесенція теорії добробуту

Abstract

У статті висвітлено теоретичні аспекти інституціоналізму як квінтесенції теорії добробуту. Характерною особливістю еволюції людського роду є глибока трансформація ментального світогляду. На основі історичного аналізу виявлено, що намагання приборкати людську природу привели до появи норм та правил, які визначали характер взаємодії між членами суспільства. Норми та правила, або інституції у сучасному розумінні цього слова, змінювали світосприйняття суспільства, тим самим формуючи уявлення про добробут. У доінституціональні часи (примітивні суспільства) добробут людини сприймався виключно у матеріалістичному контексті. Із постанням перших ментальних конструкцій, прийнятих членами суспільства як моральний імператив, добробут став набувати духовних ознак (відповідальність, альтруїзм, піклування тощо). Квінтесенцією уявлень про добробут були моральні імперативи. Виявлено, що генезис моральних імперативів обумовлювався інституційним середовищем певного суспільства. Як наслідок, постали суспільства із диверсифікованим розумінням добробуту, що вплинуло на переконання про справедливість та ефективність існуючих моделей впорядкування суспільного життя. Розглянуто три типи суспільства, де домінували націоналістичний, соціалістичний та ліберальний моральні імперативи. Визначено, що балансування між прихильністю ідеям індивідуалізму та колективізму стало визначальним чинником формування теорії добробуту.

В статье освещены теоретические аспекты институционализма как квинтэссенции теории благосостояния. Характерной особенностью эволюции человеческого рода является глубокая трансформация ментального мировоззрения. На основе исторического анализа выявлено, что попытки обуздать человеческую природу привели к появлению норм и правил, которые определяли характер взаимодействия между членами общества. Нормы и правила, или институты в современном понимании этого слова, меняли мировоззрение общества, тем самым формируя представление о благосостоянии. В доинституциональные времена (примитивные общества) благосостояние человека воспринималось исключительно в материалистическом контексте. С возникновением первых ментальных конструкций, принятых членами общества как моральный императив, благосостояние стало приобретать духовные признаки (ответственность, альтруизм, забота и т.д.). Квинтэссенцией представлений о благосостоянии были моральные императивы. Выявлено, что генезис моральных императивов обусловливался институциональной средой определенного общества. Как следствие, появились общества с диверсифицированным пониманием благосостояния, что повлияло на убеждение о справедливости и эффективность существующих моделей упорядочения общественной жизни. Рассмотрены три типа общества, где доминировали националистические, социалистические и либеральные моральные императивы. Определено, что балансирование между приверженностью идеям индивидуализма и коллективизма стало определяющим фактором формирования теории благосостояния.

The article highlights the theoretical aspects of institutionalism as the quintessence of welfare theory. A characteristic feature of the evolution of the human race is a deep transformation of the mental worldview. Based on historical analysis, it was revealed that attempts to curb human nature led to the emergence of norms and rules that determined the nature of the interaction between members of society. Norms and rules, or institutions in the modern sense of the word, have changed the worldview of society, thereby forming an idea of the welfare. In pre-institutional times (primitive societies), human well-being was perceived exclusively in a materialistic context. With the emergence of the first mental constructions accepted by members of society as a moral imperative, wealth began to acquire spiritual attributes (responsibility, altruism, caring, etc.). The quintessential notions of welfare were moral imperatives. It was revealed that the genesis of moral imperatives was determined by the institutional environment of a particular society. As a result, societies appeared with a diversified understanding of well-being, which influenced the belief in justice and the effectiveness of existing models for streamlining public life. Three types of society are considered, where nationalistic, socialist and liberal moral imperatives dominated. It is determined that the balance between adherence to the ideas of individualism and collectivism has become a determining factor in the formation of the theory of welfare.