“Великий ворог” із “маленької задротяної каплиці” (пореволюційні “бої” Євгена Маланюка за нове національне мистецтво)

Abstract

У листопаді 1920 р. Армія УНР зазнала поразки в боротьбі за національну незалежність. Україну окупували російські більшовики з їхніми місцевими поплічниками і в культурній сфері почали проповідувати матеріалістичні, зосібна богоборчі, та інтернаціональні ідеї “пролетарського мистецтва”. На противагу цьому ще у вересні 1920 р. письменник та сотник Армії УНР Є. Маланюк закликав молодь до творення “нового” національного мистецтва – потужної “зброї” в боротьбі за незалежність. У статті висвітлено окремі фрагменти подвижницької боротьби Маланюка, проповідуваних ним мистецько-політичних ідей, зокрема “національного ідеалізму” та “національного романтизму”, які згодом формували світогляд не тільки багатьох емігрантів та галичан, а й деяких представників інтелігенції в окупованій більшовиками Україні.

In November 1920, the UNR Army was defeated in the struggle for national independence. Ukraine was occupied by the Russian Bolsheviks with their Ukrainian cadets, who began to preach materialistic (in particular, God-fighting) and international ideas of «proletarian art» in the cultural sphere. In contrast, in the month of September 1920, writer and centurion of the UNR Army Y. Malaniuk called on the youth to create the ‘new’ national art that he considered a powerful ‘weapon’ in the struggle for independence. The report highlights some fragments of the selfless struggle of Y. Malaniuk for realizing artistic and political ideas promoted by him, in particular, ‘national idealism’ and ‘national romanticism’, which subsequently formed the basis of the world outlook not only for many emigrants and Galician people, but also for separate representatives of the intelligentsia in the Bolshevik-occupied Ukraine.

В ноябре 1920 г. Армия УНР потерпела поражение в борьбе за национальную независимость. Украину оккупировали российские большевики с их местными пособниками, которые в культурной сфере начали проповедовать материалистические, в частности богоборческие, и интернациональные идеи “пролетарского искусства”. В противоположность им еще в сентябре 1920 г. писатель и сотник Армии УНР Е. Маланюк призвал молодежь к созданию “нового” национального искусства – мощного “оружия” в борьбе за независимость. В статье освещены отдельные фрагменты подвижнической борьбы Маланюка, проповедуемых им художественно-политических идей, в частности “национального идеализма” и “национального романтизма”, которые впоследствии формировали мировоззрение не только многих эмигрантов и галичан, но и отдельных представителей интеллигенции в оккупированной большевиками Украине.