Системна економіка природокористування: ключові аспекти прояву в сучасному суспільстві

Abstract

Визначено системні засади ефективної економіки природокористування на основі поєднання екосистемного підходу, парадигми сталого розвитку та інноваційних фінансових механізмів природно-економічних відносин. Із сучасних наукових позицій фізична економія розглядається як знання про сферу використання природних активів у господарстві, закони і механізми її функціонування та є підґрунтям економіки природокористування. У взаємозв’язку із проблемою капіталізації природних ресурсів охарактеризовано фінансоміку як напрям економічної науки, що вивчає фінансову надбудову реального сектору економіки, основу економічних відносин котрої становить фінансовий процес. Системна взаємодія фінансоміки та фізичної економії у сучасних економічних процесах розглядається згідно з філософськими підходами метамодерну. Розкрито властивості природного капіталу як системоутворюючого середовища формування та відтворення фізичного виробничого, соціального й фінансового капіталу. Наголошено на здатності природного капіталу відтворювати свою первинну споживчу вартість і формувати абсолютну додаткову вартість через очищення води, нарощування ґрунтового покриву, збільшення запасів деревини та інших біологічних ресурсів, яку можливо встановити через відтворювальну ренту. Визначено, що в природному капіталі закладена споживча вартість як від його залучення в економічну діяльність, так, навпаки, і від невикористання, тобто екосистемна цінність. Запропоновано сучасне уявлення про природний капітал як специфічну економічну категорію, що характеризує формування потоку вартостей невиробленими нефінансовими активами – компонентами природного середовища, котрі не є продуктами суспільної праці, проте мають актуальну або потенційну ринкову і суспільну цінність у якості товарів та послуг. Наголошено на необхідності застосування в економіці природокористування системного підходу, згідно з яким капіталізація природних активів має охоплювати широкий спектр сучасних фінансових відносин і відповідних фінансових інструментів.

The system principles of an effective economy of nature management is discussed on the basis of combining the ecosystem approach, the paradigm of sustainable development and innovative financial mechanisms of natural and economic relations were determined. From modern scientific positions physical economy represents knowledge about the sphere of use of natural assets in the economy, laws and mechanisms of its functioning, and is the basis of the economy of ecological management. Financial science – finansomic is described as the direction of economic science, which studies the financial superstructure of the real sector of the economy, which is based on the financial process in connection with the problem of the capitalization of natural resources. Systemic interaction of financial science and physical economy in economic processes was proposed from the standpoint of the philosophical approaches of meta-modern philosophy. The properties of natural capital as an environment for the formation and reproduction of physical production, social and financial capital are disclosed. The emphasis is placed on the ability of natural capital to form its primary use value and create absolute added value through water purification, the expansion of the soil cover, the increase in forest resources and other biological resources that can be established through reproductive rent. It is determined that in natural capital there is laid down a consumer value both from its use in economic activity and vice versa, from non-use, as the eco-systemic value. A modern conception of natural capital is proposed as a specific economic category that characterizes the formation of a flow of values by undeveloped nonfinancial assets – components of the natural environment that are not products of social labor, but have actual or potential market and social value as goods and services. The emphasis was put on the need for system approach in the economy of ecological management, according to which the capitalization of natural assets should embrace a wide range of modern financial relations and related financial instruments.