Analogy, polarity and morality in Scythian Hippake: Reflections on Herodotus, Histories 4.2

Abstract

This paper has two principal purposes. First, in section 1, I offer some very general points about how we may best understand Greek treatments of Scythian themes. It is argued that the tendency to stress the difference (even polarity) between Greeks and Scythians should be balanced and at least contextualised by consideration of similarities and analogies too. In the second part, it is argued in detail that the milking of horses was by no means strange to Greeks, even though Greeks made much less use of horse milk, and preferred to consume it in liquid form and not as cheese (hippake).

Ця стаття переслідує дві основні мети. По-перше, в розділі 1, я пропоную кілька загальних зауважень про те, як найкраще зрозуміти античні джерела, що стосуються скіфських тем. Стверджується, що тенденція підкреслювати різницю (навіть полярність) між греками і скіфами повинна бути збалансованою і, на крайній випадок, контекстуалізована шляхом розгляду подібностей і аналогій. У другій частині детально розглядається той факт, що доїння коней аж ніяк не було дивним для греків, хоча греки набагато менше використовували кінське молоко і вважали за краще споживати його в рідкій формі, а не як сир (іппаку). З'ясовується, що дуже майстерний опис Геродота в його повідомленні про Скіфію (Herod., 4. 2) за допомогою виробництва іппаки був направлений на воскресіння традиційних грецьких знань (ніби непотрібних) скіфів і, більш конкретно, пов'язаний з моралізуванням і ідеалізуванням частин цього «знання». Порівняння трубочок, які використовуються скіфами (а не осліпленими рабами), щоб змусити коней давати молоко, з авлосами можна зрозуміти як ключ до цього моралізаторського підходу, в який сам Геродот заклав подвійність (особливо Herod., 4. 46).