Досвід розробки і реалізації бази даних археологічних пам'яток для дослідження систем розселення

Abstract

У процесі розробки тем дисертаційних досліджень, пов'язаних із створенням археологічної карти Галицької, Волинської земель та системою розселення літописного Поросся, виник проект створення спільної бази археологічних пам'яток та археологічної карти з використанням спільного пакету геоданих. У статті описано концептуальний рівень архітектури нової бази. У структурі врахована основ на інформація для дослідження систем розселення давньоруського часу. Наводиться приклад вдалого об’єднання даних, створених у єдиній системі, розкривається можливість спільної роботи у цьому напрямі з великим масивом даних картографування та аналізу археологічних пам'яток у масштабах всієї країни.

В процессе разработки тем диссертационных исследований, связанных с созданием археологической карты Галицкой, Волынской земель и системой расселения летописного Поросья возник проект создания общей базы данных археологических памятников. Разработка такого проекта осуществлена в связи с необходимостью информатизации и автоматизации процесса документирования и менеджмента данных. Продолжением разработанной базы служит археологическая карта, при создании которой использовался общий пакет геоданных. Статья описывает концептуальный уровень архитектуры новой базы данных. Три модуля содержат семь тематических блоков, которые сгруппированы в шестнадцать таблиц. В этой структуре учтены основные потребности в информации для исследования систем расселения древнерусского времени. Приводится пример удачного объединения данных, созданных в унифицированной системе, раскрывается возможность общей работы в этом направлении с большим массивом данных картографирования и анализа археологических памятников в масштабах всей страны.

In the process of PhD research on the creation of the archaeological map of Galician and Volhynian lands and system of medieval dispersal in annalystic Porossya (the Ros’ river area), the idea to create a joint database of archaeological sites appeared. The development of this project was done due to the needs of document automation and data management. The continuation of this developed database is an archaeological map based on a common geographic data. The paper describes conceptual level in database architecture. Three modules (packages) contain seven clusters grouped in 16 tables. Such structure takes into account main needs in information concerning the Old Rus period settlement system. Successful integration of data created in a unified system is exemplified. The possibility of joint work in the direction for the analysis of large corpus of data mapping and the archaeological sites in the national scale opens.