Дослідження сучасного стану заробітної плати в Україні у контексті забезпечення соціальної справедливості

Abstract

Рівень заробітної плати громадян є одним з найбільш значущих чинників розвитку держави, основою формування суспільства на принципах соціальної справедливості. Знаходячись під постійним впливом усіх учасників соціально-трудових відносин, рівень заробітної плати потребує постійного аналізу та моніторингу. При цьому особливої уваги заслуговує оцінка того, як зарплата виконує свої основні функції і забезпечує соціальну справедливість, а саме сприяє скороченню бідності та підвищення загального життєвого рівня працюючого населення. У статті досліджено особливості формування заробітної плати в умовах української економіки впродовж 2010-2018 років. Розглянуто динаміку розміру мінімальної заробітної плати у контексті впливу на рівень бідності працюючого населення України. Проаналізовано змінення рівня заробітної плати в середньому по економіці, індексів номінальної і реальної зарплати, а так само диференціація зарплат за окремими видами економічної діяльності, яка склалася в Україні останніми роками. У ході дослідження виявлено, що формування заробітної плати в умовах української економіки не відповідає принципу забезпечення соціальної справедливості у суспільстві. Підвищення соціальних стандартів, а саме законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, спрямовані в першу чергу на скорочення лише крайніх форм бідності. В останні роки в Україні спостерігається гальмування темпів зростання як розміру мінімальної, так і середньої заробітної плати, відбувається падіння загального життєвого рівня працюючого населення. Традиційно низькими (менш ніж у середньому по країні) залишаються заробітні плати як у соціально значущих видах діяльності (охорона здоров’я та освіта), так і у пріоритетних з точки зору сталого економічного розвитку (будівництво та сільське господарство). Низькі заробітні плати взагалі знижують привабливість праці, умотивованість працівників, сприяють відтоку робочої сили в інші види діяльності (або взагалі закордон), призводять до диспропорцій на ринку праці та виникненню дефіциту кваліфікованих кадрів. У цілому, питання забезпечення соціальної справедливості при формуванні заробітної плати потребує негайного вирішення та повинно бути пріоритетом державної політики у найближчі роки.

Уровень заработной платы граждан является одним из наиболее значимых факторов развития государства, основой формирования общества на принципах социальной справедливости. Находясь под постоянным влиянием всех участников социально-трудовых отношений, уровень заработной платы требует постоянного анализа и мониторинга. При этом особого внимания заслуживает оценка того, как зарплата выполняет свои основные функции и обеспечивает социальную справедливость, а именно способствует сокращению бедности и повышению общего уровня жизни работающего населения. В статье исследованы особенности формирования заработной платы в условиях украинской экономики на протяжении 2010-2018 годов. Рассмотрена динамика размера минимальной заработной платы в контексте влияния на уровень бедности работающего населения Украины. Проанализировано изменение уровня заработной платы в среднем по экономике, индексов номинальной и реальной зарплаты, а также дифференциация зарплат по отдельным видам экономической деятельности, сложившаяся в Украине в последние годы. В ходе исследования выявлено, что формирование заработной платы в условиях украинской экономике не соответствует принципу обеспечения социальной справедливости в обществе. Повышение социальных стандартов, а именно законодательно установленного размера минимальной заработной платы, направленно в первую очередь на сокращение лишь крайних форм бедности. В последние годы в Украине наблюдается торможение темпов роста как минимальной, так и средней заработной платы, происходит падение общего уровня жизни работающего населения. Традиционно низкими (меньше, чем в среднем по стране) остаются заработные платы как в социально значимых видах деятельности (здравоохранение и образование), так и в приоритетных с точки зрения устойчивого экономического развития (строительство и сельское хозяйство). Низкие заработные платы в целом снижают привлекательность труда, мотивированность работников, способствуют оттоку рабочей силы в другие виды деятельности (или вообще заграницу), приводят к диспропорциям на рынке труда и возникновению дефицита квалифицированных кадров. Таким образом, вопрос обеспечения социальной справедливости при формировании заработной платы требует немедленного решения и должно быть приоритетом государственной политики в ближайшие годы.

The level of wages of citizens is one of the most important factors in the development of the state, the basis for the formation of society on the principles of social justice. Being under the constant influence of all participants of social and labor relations, the level of wages requires constant analysis and monitoring. In this case, special attention should be paid to the assessment of how wages perform their basic functions and ensure social justice, namely, contributes to the reduction of poverty and improve the overall standard of living of the working population. The article investigates the features of the formation of wages in the Ukrainian economy during 2010-2018. The dynamics of the minimum wage in the context of the impact on the poverty level of the working population of Ukraine is considered. The changes in the level of wages on average in the economy, the indices of nominal and real wages, as well as the differentiation of wages by individual types of economic activity that has developed in Ukraine in recent years are analyzed. The study revealed that the formation of wages in the Ukrainian economy does not correspond to the principle of social justice in society. Raising social standards, namely the statutory minimum wage, is aimed primarily at reducing only extreme forms of poverty. In recent years, Ukraine has seen a slowdown in the growth rate of both minimum and average wages, there is a drop in the overall standard of living of the working population. Traditionally, wages remain low (less than the national average) both in socially important activities (health and education) and in priority ones in terms of sustainable economic development (construction and agriculture). Low wages generally reduce the attractiveness of work, the motivation of workers, contribute to the outflow of labor to other activities (or even abroad), lead to imbalances in the labor market and the emergence of a shortage of qualified personnel. Thus, the issue of ensuring social justice in the formation of wages requires an immediate solution and should be a priority of state policy in the coming years.