"Читати українську історію треба з бромом”: Винниченків образ української революції

Abstract

У статті проаналізовано образ української революції, створений Володимиром Винниченком у його персональному “Щоденнику”, комедії “Панна Мара” (1917), драмі “Між двох сил”, повісті “На той бік” (1919) і тритомному есеї “Відродження нації” (1920). Авторка розглядає три важливі теми: кореляція Винниченкової діяльності як лідера української революції та письменника, котрий створив її образ; конфлікт між національними і більшовицькими ідеями у Винниченковому світогляді та його творах; часова різниця між написанням і публікацією творів та їх рецепцією Винниченковими й нашими сучасниками. Авторка розмірковує над ідеологічними та естетичними аспектами створення образу української революції, відповідаючи на запитання: які типи історичних, філософських та художніх нарацій про українську революцію створив Винниченко? Чи можна ці нарації розглядати як Винниченкову спробу виправдати власну діяльність провідного учасника української революції? Як нарації вплинули на колективне розуміння революційних подій? Підсумовуючи, авторка з'ясує, як деталі образу революції, створеного Винниченком, відображаються в канонічній репрезентації української революції.

This essay considers the image of Ukrainian Revolution based on Volodymyr Vynnychenko’s personal “Diary”, his comedy “Miss Mara” (1917), the play “Between Two Powers” (1918), the novel “To the Other Side” (1919) and the three-volume essay “Rebirth of a Nation” (1920). The researcher focuses on three major issues: the correlation between Vynnychenko’s activities as a leader of the Ukrainian Revolution and those of a writer who produces images of that revolution; the conflict between the nationalist and the Bolshevik agendas in Vynnychenko’s worldview and his works; the time distance between writing and publication of Vynnychenko’s works and their reception and interpretation by his contemporaries and today’s readers. The author emphasizes a need to discuss ideological and aesthetical aspects of imaging the Ukrainian Revolution and to answer the following questions: What types of historical, philosophical and aesthetical narrations about the Ukrainian Revolution did Vynnychenko create? Could these narrations be considered as attempts of justifying the actions of a leading participant of the revolution? And how did the narrations influence common understanding of the revolutionary events? Ultimately, the researcher showed that details of Vynnychenko’s imagery had found their way into the canon of Ukrainian Revolution representations.

В статье проанализирован образ украинской революции, созданный Владимиром Винниченко в его персональном “Дневнике”, комедии “Панна Мара” (1917), драме “Между двух сил” (1918), повести “На ту сторону” (1919), трехтомное эссе “Возрождение нации” (1920). Автор статьи рассматривает три ключевые темы: корреляция деятельности Винниченко как лидера украинской революции и как писателя, который создал ее образ; конфликт между национальными и большевицкими идеями в мировоззрении Винниченко и его произведениях; временная разница между написанием и публикацией произведений и их рецепцией современниками Винниченко и нашими современниками. Автор размышляет над идеологическими и эстетическими аспектами создания образа революции, отвечая на такие вопросы: какие типы исторических, философских и художественных нарративов об украинской революции создал Винниченко? Могут ли эти нарративы рассматриваться как попытка оправдать собственную деятельность лидирующего участника украинской революции? Как нарративы повлияли на коллективное представление об украинской революции? Подытоживая, автор определяет, как детали образа революции, созданного Винниченко, отображаются в каноничной репрезентации украинской революции.