Монтажні засоби в малій прозі Євгена Гуцала

Abstract

Стаття присвячена інтермедіальним аспектам літературної образності. Словесні образи, розраховані на зорову уяву, потрактовані з погляду їх відповідності монтажним побудовам у кіно. Візуальні композиції в реалістичній поетиці постають як аналоги психологічного паралелізму і прозорої кінометафори, увиразнюючи настроєве звучання епізоду. У пізніших творах комбінації зорових образів пов’язані з моделюванням роботи несвідомого, низки словесних малюнків, які формують символічний “код” дії. Візуалізація часової тривалості уподібнює виклад до кінематографічного напливу й науково-популярного фільму. Комбінація повторюваного образу з різними елементами ландшафту акцентує малярські композиційні й колористичні можливості словесного опису. Віддалена асоціативність уподібнень посилює видовищний ефект викладу й функціонально варіює від гумористичних алюзій до романтичних візій, які трансформують історичний зміст дії. Указано на кінематографічні аналогії прозових образів письменника.

The paper considers intermedial aspects of literary images. Verbal images designed for visual imagination have been analyzed in respect of their correspondence with editing process in filmmaking. Visual compositions in realistic poetics that intensify the mood of an episode appear as analogues of psychological parallelism and clear film metaphor. In the later works by the writer combinations of visual images are related to modeling the work of unconscious. It may be a row of verbal pictures, which form symbolic ‘code’ of action, visualizing temporal duration as it happens in cinematographic dissolve and documentaries. Combining repeated images with different elements of landscape the writer accents possibilities of verbal description which correlate with compositional and chromatic means of painting. Remote associations of likening strengthen spectacular effect of exposition and vary functionally from humorous allusions to romantic visions which transform the historical content of action. Cinematographic analogies of the writer’s prosaic images have been indicated.

Статья посвящена интермедиальным аспектам литературной образности. Словесные образы, рассчитанные на зрительное воображение, интерпретируются с точки зрения их соответствия монтажным построениям в кино. Визуальные композиции в реалистичной поэтике появляются как аналоги психол огического параллелизма и прозрачной кинометафоры, подчеркивая настроение эпизода. В более поздних произведениях комбинации зрительных образов связаны с моделированием работы бессознательного, ряда словесных рисунков, формирующих символический “код” действия, с визуализацией временнóй длительности, которая уподобляет изложение кинематографическому наплыву и научно-популярному фильму. Комбинация повторяемого образа с разными элементами ландшафта акцентирует живописные композиционные и колористические возможности словесного описания. Отдаленная ассоциативность уподоблений усиливает зрелищный эффект изложения и функционально варьирует от юмористических аллюзий к романтическим видениям, которые трансформируют историческое содержание действия. Указано на кинематографические аналогии прозаических образов писателя.