Альбер Камю як літературний критик: діалог між художнім текстом і філософією

Abstract

Статтю присвячено вивченню есеїв Альбера Камю, які містять аналіз творів Франца Кафки, Лотреамона, Артюра Рембо, Рене Шара. Відомий мислитель постає як літературний критик. Визначено особливості літературного дискурсу в працях філософа. У центрі уваги дослідника проблема художнього діалогу між текстом і філософськими теоріями абсурду й бунту. Камю виражає свої філософські думки з художньою майстерністю. Акцентовано екзистенціальний зміст есеїв.

The paper considers Albert Camus’s essays that provide analysis of the works by Franz Kafka, Comte de Lautréamont, Arthur Rimbaud, René Char. The features of literary discourse in the works by philosopher have been pointed out. The researcher’s focus is the problem of the artistic dialogue between text and philosophical theories of absurdity and rebellion. Camus expressed his philosophical views with artistic elegance. The paper also emphasizes existential meaning of the essays.

Статья посвящена изучению эссе Альбера Камю, которые содержат анализ произведений Франца Кафки, Лотреамона, Артюра Рембо, Рене Шара. Камю представлен как литературный критик. В статье определены особенности литературного дискурса в работах философа. В центре внимания исследователя проблема диалога между текстом и философскими теориями абсурда и бунта. Камю выражает свои философские мысли с художественным мастерством. В статье акцентировано экзистенциальное содержание эссе.