Уперше комплексно розглянуто здобутки К. Студинського в галузі українського
шевченкознавства. З'ясовано, що вчений виступав не тільки як популяризатор творчості
Т. Шевченка та його ідей, а і як вдумливий дослідник. У ...
У статті з'ясовано типологічну подібність і функціональну відповідність застосованих
наративних засобів у творах із першоособовою розповіддю й вірогідними контактно-генетичними
зв'язками. Художні структури проаналізовано ...
Стаття присвячена рецепції класичної традиції європейським модернізмом, зокрема
українським неокласичним дискурсом як одним із його складників. Під терміном “класична
традиція” у другій половині ХІХ ст. передовсім розуміли ...
Закінчення. Початок статті див.: СіЧ. – 2017. – № 5. У статті запропоновано трактування постаті М. Волошина у світлі його реакцій на визначальні
історичні події початку ХХ ст. Рецепція ним культурного й суспільно-політичного ...
На матеріалі роману сучасного сербського прозаїка Мілети Продановича “Еліша в країні Святих
Коропів” у статті висвітлюється досвід автоінтертекстуального моделювання семантики твору,
притаманний сербській постмодерністській ...
У статті проаналізовано проблему постання декларації-проповіді доби українського
Середньовіччя “Слова про Закон і Благодать” Іларіона. На основі аналізу літописних статей
доведено, що найімовірнішою датою написання твору ...
У статті розкрито шевченкознавчу концепцію Д. Чижевського, основну увагу звернуто на
антропоцентризм як прикмету творів Т. Шевченка. Він пронизує історіософію поета, його картини
життя і природи.