Художнє осмислення образу пророка і його місії у творчості Віри Вовк і Лесі Українки

Abstract

Стаття присвячена порівнянню образів пророків у повісті Віри Вовк “Книга Естери” і драматичних поемах Лесі Українки “Вавилонський полон”, “На руїнах”. Пророки в цих творах постають не конкретними постатями, а репрезентантами авторських ідей. Тому їхні образи позбавлені оцінних характеристик, а розкриваються через слова і вчинки. Виписані в контексті різних хронотопів аналізованих творів, провидці постають тими, хто словом правди повинен звільнити народ від духовного і фізичного рабства. У трактуванні цієї місії персонажів важливе значення має накладання національної проблематики на біблійний контекст. У цьому аспекті твори обох письменниць виявляють незмінне ідейно-естетичне суголосся.

The paper highlights specific image of the prophet in the story “Book of Esther” by Vira Vovk and dramatic poems by Lesya Ukrayinka “Babylonian Captivity” and “On the Ruins”. The prophets in these works appear not as historical figures but as representatives of writers’ ideas. Therefore these heroes don’t obtain evaluative characteristics and reveal themselves through words and deeds. Being shown within context of different chronotopes in the works of each authoress, the prophets appear as those who should free their people from spiritual and physical slavery by words of truth. The superposition of national issues on a biblical context is important for interpreting this mission. The works of both writers reveal particular ideological and aesthetic consonance in this aspect.

Статья посвящена сравнению образа пророка в повести Веры Вовк “Книга Есфири” и драматических поэмах Леси Украинки “Вавилонский плен”, “На руинах”. Пророки в этих произведениях – не конкретные фигуры, а репрезентанты авторских идей. Поэтому их образы лишены оценочных характеристик, а раскрываются через слова и поступки. Представленные в контексте различных хронотопов анализируемых произведений, провидцы являются теми, кто словом истины призван освободить народ от духовного и физического ига. В трактовке этой миссии персонажей важное значение имеет наложение национальной проблематики на библейский контекст. В этом аспекте произведениям обеих писательниц присуще особое идейно-эстетическое сходство.