"Бути письменником повсякчас": Леся Українка та Олександр Олесь

Abstract

У статті розглядаються особливості творчого становлення Лесі України та О. Олеся. Мистецькі авторефлексії письменників оприявнюють джерела їхнього поетичного натхнення і, ширше, природу художнього слова. Жах прозріння власної долі, долі як покликання і призначення, бунт слабкої людської природи супроти невідворотності небесного закону вивершуються вибором / прийняттям рокованого згори. Леся Українка цей вибір зробила, Олесь зупинився на півдорозі. Зупинився, хоч у нього було все необхідне для руху / прориву: гострота і безпосередність сприйняття, сила уяви, розкутість фантазії. Але фатально забракло сміливості першовідкривача, а отже, настирності, цілеспрямованості усвідомленого руху, що виявляється у здатності до рефлексій над здобутим досвідом, критичних судженнях та універсального рівня узагальненнях.

The paper considers peculiarities of creative growth of Lesya Ukrayinka and Oleksandr Oles. The writers’ creative self-reflections show sources of their poetic inspiration and, more generally, the nature of artistic expression. Horror insight of one’s own fate, both as one’s vocation and destination, and weak human nature’s revolt against inevitability of the law of heaven terminate with selection/adoption of designed from above. Lesya Ukrayinka made this choice while O. Oles stopped halfway, although he had all the necessary for movement / breakthrough: acute and open perception, power of free imagination. But he lacked proper confidence and courage of pioneer for persistent and deliberate movement, which manifests itself in the ability of reflecting the lessons learned, in critical judgment and profound generalizations.

Рассматриваются особенности творческого становления Леси Украинки и А. Олеся. Творческие авторефлексии писателей вскрывают истоки их поэтического вдохновения и, шире, природу художественного слова. Ужас прозрения своей судьбы, судьбы как призвания и назначения, бунт слабой человеческой природы против неотвратимости небесного закона завершаются выбором / принятием присужденного сверху. Леся Украинка этот выбор сделала, Олесь остановился на полпути. Остановился, хотя у него было все необходимое для движения / прорыва: острота и открытость восприятия, сила воображения, раскрепощенная фантазия. Но фатально не хватило смелости первооткрывателя, а значит, настырности, целеустремленности осознанного движения, что проявляется в способности к рефлексии над приобретенным опытом, критических суждениях и универсального уровня обобщениях.