"Голосні струни" Лесі Українки: музика в рядках і між ними

Abstract

Стаття присвячена музичним особливостям нарису Лесі Українки “Голосні струни”. Музика – потужний виразник широкого спектра думок і почуттів, засіб характеристики емоційно-психологічного стану героїв і взаємин між ними, інструмент у побудові сюжетної лінії та структури твору. Музична канва наскрізна, вона поступово набуває динамічного розвитку й завершується сповненою драматизму фінальною кульмінацією, яка вербально втілює фортепіанну імпровізацію. В історії тексту розглядаються питання автобіографічності, становлення назви, взаємозв’язку творів, написаних упродовж 1896 – 1897 рр. Аналізуються графічні зображення в рукописі Лесі Українки.

The article focuses on music features of the essay “Loud strings” by Lesya Ukrayinka. Music is a powerfull means of expressing a wide range of thoughts and feelings; it characterizes emotional and psychological state of characters and their relations and serves as a tool for building a story line. Musical frame is present throughout the essay, it develops dynamically and gets its completion in final dramatic culmination, being a verbal embodiment of piano improvisation. The history of the text includes issues of autobiographical basis, choice of the title, relation to other works of 1896–1897 biennium. The graphical images in Lesya Ukrainka’s manuscript have been also taken into account.

Статья посвящена музыкальным особенностям очерка Леси Украинки “Звучные струны”. Музыка стала мощным выразителем широкого спектра мыслей и чувств, способом характеристики эмоционально-психологического состояния героев, взаимоотношений между ними, инструментом в построении сюжетной линии и структуры произведения. Музыкальная канва – сквозная, она постепенно динамически развивается и завершается преисполненной драматизма финальной кульминацией, которая является вербальным воплощением фортепианной импровизации. В истории текста рассматриваются вопросы автобиографичности, становления названия, взаимосвязи произведений, написанных на протяжении 1896 – 1897 гг. Анализируются графические изображения в рукописи Леси Украинки.