Влияние ионного состава реакционной среды на образование комплекса короткого транскрипта tat-РНК ВИЧ-1 с рибозимом модели «головка молотка» и расщепление транскрипта рибозимом

Abstract

Связывание рибозима с субстратом происходило только в присутствии ионов Mg²⁺. Ионы щелочных металлов, как и ионы аммония, также способствовали образованию комплексов с более замедленной электрофоретической подвижностью, однако это не отражалось на эффективности разрезания субстрата. Расщепление короткого (47 нуклеотидов) транскрипта происходило с эффективностью около 50 % в присутствии ионов Mg²⁺ и не зависело от наличия в среде ионов щелочных металлов, в то время как эффективность разрезания длинного (400 нуклеотидов) субстрата, содержащего тот же сайт расщепления, была в несколько раз ниже, а моновалентные катионы вдвое повышали энзиматическую активность рибозима. Подчеркивается, что при планировании работ по конструированию рибозимов необходимо применение более совершенных методических подходов к выявлению доступных сайтов разрезания в последовательностях РНК-субстратов.

The influence of divalent cations physiologically important for contraction, ionic strength and pH of medium on the cardiac muscle myosin ATPase activity has been investigated. The results obtained have been compared with those for myosin of other muscle types such as skeletal and smooth. The dependence of physiological properties of different muscle types on physical, chemical and structural peculiarities of myosin is discussed.

Зв'язування рибозиму з субстратом відбувалося лише за присутності іонів Mg²⁺ . Іони лужних металів, як і іони амонію, також сприяли утворенню комплексів з меншою рухливістю в електрофорезі, проте це не відбивалося на ефективності розщеплення субстрату. Розщеплення короткого (47 нуклеотидів) транскрипта відбувалося з ефективністю біля 50 % у присутності іонів Mg²⁺ і не залежало від наявності в середовищі іонів лужних металів, у той час як ефективність розрізання подовженого субстрату (400 нуклеотидів), що містить пюй самий сайт розщеплення, була в кілька разів нижчою, а моновалентні катіони вдвічі підвищували ензиматичну активність рибозиму. Підкреслюється, що при плануванні роботи з конструювання рибозимів необхідне використання більш досконалих методичних підходів до виявлення доступних сайтів розрізання в послідовностях РНК-субстратів.