Взаємодія ціанінових барвників з нуклеїновими кислотами. 22. Спектрально-люмінесцентні властивості монометинових пірилієвих і піридинових ціанінів та їхніх комплексів з ДНК

Abstract

Отримано низку пар структурно подібних монометинових ціанінових барвників з протилежним напрямком електричного диполя та досліджено їхні спектрально-люмінесцентні властивості у вільному стані та в присутності дволанцюгової ДНК Зміна значень стоксових зсувів барвників при їхній взаємодії з ДНК свідчить про те, що барвники в комплексах оточені дипольним середовищем, що підтверджує «напівінтеркаляційну» модель взаємодії. Розглядаючи зміну стоксового зсуву барвників при взаємодії з ДНК як прояв зміни їхньої електронної асиметрії, висловлено припущення щодо положення кожного барвника в ДНК та зроблено висновок стосовно того, що орієнтацію молекули барвника в комплексі визначає в основному її геометрія, а напрямок дипольного моменту барвника має при цьому вторинне значення.

Получен ряд пар структурно подобных монометиновых цианиновых красителей с противоположным направлением электриеского диполя и исследованы их спектрально-люминесцент­ные свойства в свободном состоянии и в присутствии двухцепочечной ДНК, Изменение значений стоксовых сдвигов краси­телей при их взаимодействии с ДНК свидетельствует о пребывании красителей в комплексах в дипольной среде, что подтверждает «полуинтеркаляционную» модель взаимодейст­вия. Рассматривая изменение стоксового сдвига красителей при взаимодействии с ДНК как проявление изменения их электронной асимметрии, было высказано предположение о положении каждого красителя в ДНК и сделан вывод о том, что ориентацию молекулы красителя в комплексе определяет ее геометрия, а направление дипольного момента красителя имеет второстепенное значение.

We have obtained a number of pairs of monomethyne cyanines, dyes of each pair having similar structure and contrary direction of electric dipole moment, and investigated the spectral-luminescent properties of these dyes in free state and in the presence of double-stranded DMA. The change in values of the dyes Stockes shifts under the interaction with DMA is the evidence for the location of the dyes within DMA complexes in dipole medium, that confirms the «half-intercalation» interaction model. Considering the changes of the dyes Stockes shifts under the interaction with DNA as the manifestation of changes in electronic asymmetry of these dyes, we made an assumption about the location of each dye inside the DNA. It has been concluded, that the dye molecule orientation in the DNA-complex is defined by the dye geometry, its dipole moment direction being of minor importance.