Optimization of cell motility evaluation in scratch assay

Abstract

A scratch test is one of the most popular methods of classical cell migration assay in a monolayer culture. At the same time, the scratch assay has some disadvantages that can be easily corrected. Aim. Optimization the existent scratch assay on the base of detection of scratch wound surface area and the length of the field of observation which is more objective and less time consuming. Methods. Scratch assay. Results. The modification of scratch assay enables to perform measurement more accurately and rapidly. This approach is more simple and eliminates the main disadvantages of the classical method. Conclusions. The procedure of scratch wound width measurement calculated on the base of detection of cell free area and the length of the field of observation is more effective than the classical wound healing assay. It will be useful for the estimation of cell migration dynamics in monolayer culture for a wide range of live cell based experiments.

Метод «раневої поверхні» є одним з найпоширеніших методів класичного аналізу міграції клітин у моношаровій культурі. Водночас, метод «раневої поверхні» має деякі недоліки, які можуть бути легко відкориговані. Мета. Оптимізація існуючого методу «раневої поверхні» на основі визначення площі поверхні рани і ширини поля зору, що є більш об’єктивним і менш часозатратним. Методи. Локомоторну активність клітин оцінювали за методом «раневої поверхні». Результати. Модифікація методу «ра- невої поверхні», представлена в статті, дає можливість отримувати більш точні дані. Практично цей підхід набагато простіший та усуває основний недолік зазначеного методу. Висновки. Процедура вимірювання ширини раневої поверхні, розрахованої на основі визначення площі, не зайнятої клітинами, і ширини поля зору, є значно ефективнішою, ніж класичний аналіз міграційного потенціалу клітин за методом «раневої поверхні». Така модифікація буде корисною для оцінки динаміки міграції клітин у моношаровій культурі для широкого кола експериментів, які передбачають використання живих клітин.

Метод «раневой поверхности» является одним из наиболее распространенных методов классического анализа миграции клеток в монослойной культуре. В то же время метод «раневой поверхности» имеет некоторые недостатки, которые могут быть легко откорректированы. Цель. Оптимизация существующего метода «раневой поверхности» на основе определения площади раневой поверхности и ширины поля зрения, что является более объективным и менее затратным во времени. Методы. Локомоторную активность клеток оценивали по методу «раневой поверхности». Результаты. Модификация метода «раневой поверхности», представленная в статье, дает возможность получать более точные данные. Практически этот подход гораздо более простой и устраняет основной недостаток указанного метода. Выводы. Процедура измерения ширины раневой поверхности, рассчитанной на основе определения площади, не занятой клетками, и ширины поля зрения, является более эффективной, чем классический анализ миграционного потенциала клеток по методу «раневой поверхности». Такая модификация будет полезной для оценки динамики миграции клеток в монослойной культуре для широкого спектра экспериментов, предусматривающих использование живых клеток.