The effect of lipopolysaccharide of Pseudomonas syringae pv. atrofaciens 9417 on mutagenicity in pro- and eukaryotic systems

Abstract

Aim. To study the effect of lipopolysaccharide (LPS) of Pseudomonas syringae pv. atrofaciens on spontaneous and induced mutations in pro- and eukaryotic test-systems. Methods. Mutagenic and antimutagenic properties of LPS were studied in Allium cepa-test and Ames test. Results. LPS does not influence the spontaneous mutations of Salmonella typhimurium and decreases the level of mutations induced by potassium dichromate and N-methyl-N'-nitro-N'-nitrosoguanidine. LPS reduces a mitotic index at concentrations of 10.0 and 5.0 mg/ml and increases the number of chromosomes’ fragments in cells of A. cepa root apical meristem at concentrations of 5.0 and 2.5 mg/ml. Conclusion. Different effect of LPS on mutagenesis in pro- and eukaryotic cells has been established. LPS revealed mutagenic properties in A. cepa-test and antimutagenic properties in Ames test.

Мета. Вивчити вплив ліпополісахариду (ЛПС) P. syringae pv. atrofaciens на спонтанні та індуковані мутації в про- та еукаріотній тест-ситемах. Методи. Мутагенну та антимутагенну активність ЛПС вивчали в Allium cepa-тесті та тесті Еймса. Результати. ЛПС не впливає на спонтанні мутації у Salmonella typhimurium, але зменшує кількість мутацій, індукованих біхроматом калію та N-метил-N'-нітро-N'-нітрозогуанідином. Під дією ЛПС у концентраціях 10,0 та 5,0 мг/мл знижується мітотичний індекс, а в концентраціях 5,0 та 2,5 мг/мл зростає кількість фрагментів хромосом у клітинах апікальної меристеми корінців A. cepa. Висновки. Встановлено різний вплив ЛПС на процеси мутагенезу у клітинах про- та еукаріотів. ЛПС виявляють мутагенну активність в A. cepa-тесті та антимутагенну – у тесті Еймса.

Цель. Изучить вплияние липополисахарида (ЛПС) Pseudomonas syringae pv. на спонтанные и индуцированные мутации в про- и эукариотической тест-системах. Методы. Мутагенную и антимутагенную активность ЛПС изучали в Allium cepa-тесте и тесте Эймса. Результаты. ЛПС не влияет на спонтанные мутации у Salmonella typhimurium, но уменьшает количество индуцированных бихроматом калия и N-метил- N'-нитро-N'-нитрозогуанидином мутаций. ЛПС в концентрациях 10,0 и 5,0 мг/мл уменьшает митотический индекс, а также в концентрациях 5,0 и 2,5 мг/мл увеличивает количество фрагментов хромосом в клетках апикальной меристемы корешков A. cepa. Выводы. Установлено разное влияние ЛПС на процессы мутагенеза в клетках про- и эукариотов. ЛПС проявляют мутагенную активность в Allium cepa-тесте и антимутагенную – в тесте Эймса.