История науки и некоторые парадигмы молекулярной биологии и генетики

Abstract

На примере восприятия некоторых новых концепций и открытии в области общей и молекулярной генетики сопоставлены два подхода к развитию науки — классический и нетрадиционный. Первый из них исходит из развития знаний как кумулятивного накопления фактов, получаемых согласно общепризнанным объективным критериям. Нетрадиционный подход исходит из развития науки как смены понятий и систем представлений (парадигм), при этом полагается, что процессы выдвижения новых гипотез и их восприятие носят во многом личностный характер. Суть открытий Менделя составляют не столько новые факты, сколько новые парадигмы, которые в значительной степени определили получение и истолкование дальнейших значений в области общей и молекулярной генетики, теории эволюции. Факты, которые не укладывались в парадигмы Менделя и Моргана, десятилетиями оставались в тени. Кратко проанализирован процесс становления мобильной генетики, резкая смена постулатов и их психологическое восприятие разными исследователями. С этих позиций рассмотрены полярные взгляды на развитие генетики и науки вообще некоторых отечественных исследователей (A. А. Любищев, М. В. Волькенштейн, Б. М. Медников).

На прикладі сприйняття деяких нових концепцій і відкриттів в області загальної і молекулярної генетики зіставлено два підходи до розвитку науки – класичний і нетрадиційний. Перший з них випливає із розвитку знань як кумулятивного накопичення фактів, отриманих згідно з загально-визнаними об'єктивними критеріями. Нетрадиційний підхід має витоки із розвитку науки як зміни понять і системи уявлень (парадигм), при цьому мається на увазі, що процеси висування нових гіпотез і їх сприйняття залежать в багатьох випадках від особистості людини. Суть відкриттів Менделя складають не стільки нові факти, скільки нові парадигми, які в значній мірі визначили отримання і тлумачення подальших знань в галузі загальної і молекулярної генетики, теорії еволюції. Факти, які не вкладалися у парадигми Менделя і Моргана, десятиліттями лишалися нікому не потрібними. Коротко проаналізовано процес становлення мобільної генетики, різка зміна постулатів і їх психологічне сприймання різними дослідниками. З цих позицій розглянуто полярні погляди на розвиток генетики і науки взагалі деяких дослідників (О. O. Любищев, М. В. Волькенштейн, Б. М. Мєдніков).

Using some examples of perception of new discoveries in the field of general and molecular genetics we compared two approaches to the understanding of science development – classicaland nontraditional one. Firstapproach imagines a science development as a process of step by step accumulation of new facts which are obtained according to some universally recognized criteria. Nontraditional approach sees an essence in the regular change of conceptions and scientific paradigms. New hypothesis are usually put forward and accepted or neglected according to some personal individual criteria and paradigm adopted. A core of G. Mendel discovery is not afield of new facts but the new paradigm about nature of heredity and methods of its investigation. This mendelian paradigm determined the accumulation and interpretation of knowledge in the field of general and molecular genetics. At the same time a lot of facts which did not correspond to the paradigms of chromosomal theory of inheritance were usually neglected or rejected. Some controversies connected with the birth of mobile genetics and understanding of science development are briefly discussed.