Про дві лінії розвитку сучасної української лірики

Abstract

У статті аналізується специфіка розвитку сучасної української поезії. Вивчаються літературні впливи у хронологічних межах поетів-шістдесятників, які створили естетичний імпульс, що художньо оформився в текстах сучасних молодих поетів. У дослідженні стверджується, що, зважаючи на використання особливого мовного ресурсу, сучасний поетичний простір можна розділити на два напрямки. Перший використовує конвенційну мову, а другий – сакральну мовну організацію. Порівнюються поетичні тексти Сергія Жадана та Аттили Могильного.

The paper analyzes the specifics of contemporary Ukrainian poetry’s development. Literary influences are studied within the chronological framework set by the poets of the 1960s generation who would create the aesthetic impulse which found vent in the texts of contemporary Ukrainian poets. The author argues that, on the basis of lingual resources used by the writers, the corpus of contemporary Ukrainian poetry could be divided into two realms, the first one employing conventional language, while the second one preferring different variants of sacral language. These two lines of development are studied by the examples of poetic texts by Serhiy Zhadan and Attyla Mohylny.

В статье исследована специфика развития современной украинской поэзии. Изучаются литературные влияния в хронологических пределах поэтов-шестидесятников, они создали эстетический импульс, который художественно оформился в текстах современных молодых поэтов. В исследовании утверждается, что в зависимости от использования особенного языкового ресурса, современное поэтическое пространство можно разделить на два направления. В частности, первый использует конвенциональный язык, а второй – сакральную языковую организацию. Также сравниваются поэтические тексты Сергея Жадана и Аттилы Могильного.