Трансформація готичної традиції в новелістиці В. Даниленка

Abstract

У статті проаналізовано специфіку неоготичної поетики деяких новел В. Даниленка, розглянуто тематику, проблематику, систему готичних мотивів ув’язнення, пригноблення, насилля, переслідування минулим, а також особливості художньої реалізації концепту страху в контексті психоаналізу. Мала проза Даниленка засвідчує багатогранність і гнучкість неоготики, її художню реакцію на суспільство споживацтва, побудоване на нестримному бажанні, що набуває ірреальних і монструозних форм, і постійному задоволенні потреб, крайнощі яких породжують відчуття жаху, відрази чи страхітливості. Інверсія автором традиційного для готики співвідношення ґендерних ролей віддзеркалює суспільні тривоги щодо загрози символічної кастрації й повалення символічного порядку.

The article focuses on the peculiarities of neo-gothic poetics in some short stories by V. Danylenko and analyzes their thematic range, the system of gothic motifs of imprisonment, repression, violence and haunting past, as well as characteristic features of the concept of fear in the context of psychoanalysis. The short prose by V. Danylenko confi rms the variety and flexibility of neo-gothic and manifests the latter as a kind of artistic reaction on our consumer society based on uncontrollable monstrous desire, persistent pleasure and their extremes that call forth the feelings of terror, abjection and uncanny. The inversion of gender roles typical of gothic prose in Danylenko’s short stories reflects social anxieties about symbolic castration and destruction of symbolic order.

В статье проанализирована специфика неоготической поэтики некоторых новелл В. Даниленко, рассмотрены тематика, проблематика, система готических мотивов заточения, угнетения, насилия, преследования прошлым, а также особенности художественной реализации концепта страха в контексте психоанализа. Новеллистика Даниленко свидетельствует о многогранности и гибкости неоготики и ее художественной реакции на общество потребления, построенное на необузданном желании и его постоянном удовлетворении, крайности которых переданы с помощью концептов ужаса, отвращения или жуткого. Инвертирование автором традиционного для готики соотношения гендерных ролей отображает общественные тревоги, связанные с угрозой символической кастрации и разрушения символического порядка.