Исследование влияния вспомогательных фармацевтических веществ на микровязкость мембран эритроцитов методом спиновых зондов

Abstract

Получены новые данные о влиянии ряда осмотически активных вспомогательных веществ различной структуры, молекулярной массы и разной концентрации на микровязкость и проницаемость мембран эритроцитов. Обнаружено, что под действием этих веществ в мембране эритроцитов происходят одновременно два разнонаправленных процесса - дегидратация клетки с увеличением микровязкости мембран и взаимодействие растворителя с липидами, сопровождающееся уменьшением микровязкости мембран, нарушением их жидкокристаллической структуры и упорядоченности фосфолипидов. Во многих случаях это приводит к двойственному характеру изменения вязкости мембран эритроцитов во времени, так как оба процесса действуют не синхронно.

По влиянию изученных вспомогательных веществ на микровязкость мембран эритроцитов с учетом разных применяемых концентраций, их можно расположить в следующий ряд: пропиленгликоль (ПГ) < полиэтиленгликоль-300 (ПЭГ-300) < ПЭГ-400 < ПЭГ-1500 < ПЭГ-6000 < ПЭГ-4000 < полоксамер 237 < полоксамер 188 < гексиленгликоль (ГГ) < полоксамер 338 < N-метилпирролидон (N-МП) < полоксамер 407.

The new data on the impact of some osmotically active assisting substances (AS) of various structure, molecular weight and different concentrations on microviscosity and permeability of erythrocyte membranes over time were obtained. It has been shown that under the effect of AS in membrane of erythrocytes two differently directed processes occur simultaneously: dehydration of cells with an increased microviscosity of membranes and interaction of the solvent with membrane lipids, accompanying by a decrease in their microviscosity and leading to a disorder of liquid crystal structure and regularity of phospholipids. In many cases this leads to a biphasic changes in viscosity of erythrocyte membranes in time, since both two processes are not synchronized.

The effect of studied AS on microviscosity of erythrocyte membranes, taking into account the difference in the applied concentrations, can be arranged in the following order: propyleneglycol (PG) < polyetheleneglycol-300 (PEG-300) < PEG-400 < PEG-1500 < PEG-6000 < PEG-4000 < poloxamer 237 < poloxamer 188 < hexyleneglycol (HG) < poloxamer 338 < N-methylpyrrolidone < poloxamer 407.

Отримані нові дані про вплив ряду осмотично активних допоміжних речовин різної структури, молекулярної маси і різної концентрації на мікров'язкість і проникність мембран еритроцитів в залежності від часу експозиції. Показано, що під дією таких речовин в мембрані еритроцитів відбуваються одночасно два різноспрямовані процеси - дегідратація клітини із збільшенням мікров'язкості мембран і взаємодія розчинника з ліпідами мембран, що супроводжується зменшенням їх мікров'язкості і призводить до порушення їх рідкокристалічної структури і впорядкованості фосфоліпідів. У багатьох випадках це призводить до двофазного характеру зміни в'язкості мембран еритроцитів в залежності від часу експозиції, оскільки обидва процеси діють не синхронно.

По впливу вивчених допоміжних речовин на мікров'язкість мембран еритроцитів з урахуванням різниці використаних концентрацій можна розташувати в наступному ряді: пропіленгліколь (ПГ) < поліетиленгліколь-300 (ПЕГ- 300) < ПЕГ- 400 < ПЕГ- 1500 < ПЕГ- 6000 < ПЕГ- 4000 < полоксамер 237 < полоксамер 188 < гексиленгліколь (ГГ) < полоксамер 338 < N- метилпірролідон < полоксамер 407.