Влияние повреждения кортико- и рубро-спинальных путей на реализацию оперантных пищедобывательных рефлексов

Abstract

В опытах на кошках с повреждением кортико- и рубро-спинальных путей исследовали динамику восстановления оперантной (инструментальной) пищедобывательной реакции при разной продолжительности дооперационного обучения животных. Оперантные манипуляторные пищедобывательные движения реализовывались в условиях горизонтального и вертикального тестов, что требовало выработки и поддержания строго определенной позы в ходе выполнения данных движений и обусловливало специфичный паттерн и стабильность координированного двигательного феномена. Тяжесть нарушений оперантной пищедобывательной активности после перерезки дорсолатерального канатика спинного мозга на уровне С5–С6 и время, необходимое для компенсации расстройств выработанной манипуляторной реакции, существенно зависели от продолжительности дооперационного моторного обучения; они были значительно меньше при большей длительности. Указанное увеличение обусловливало транcформацию паттерна позной перестройки, которая не зависела от амплитуды и траектории предстоящего оперантного фазного движения и наблюдалась в условиях как горизонтального, так и вертикального двигательных тестов. Результаты экспериментов указывают на то, что важным фактором успешной компенсации нарушений вырабатываемого оперантного навыка у кошек после повреждения кортико- и рубро-спинального путей является создание условий для активного включения текто- и ретикуло-спинальной систем в процесс формировании рефлекса. Это может быть обеспечено при бóльших продолжительности и интенсивности дооперационного обучения животных.

У дослідах на котах з ушкодженням кортико- та рубро-спінальних шляхів досліджували динаміку відновлення оперантної (інструментальної) їжодобувної реакції при різній тривалості доопераційного навчання тварин. Оперантні маніпуляторні їжодобувні рухи реалізовувалися в умовах горизонтального і вертикального тестів, що вимагало вироблення та підтримування точно визначеної пози в перебігу виконання даних рухів і зумовлювало специфічний патерн і стабільність координованого рухового феномену. Тяжкість порушень оперантної їжодобувної активності після перерізання дорсолатерального канатика спинного мозку на рівні С5–С6 і час, необхідний для компенсації розладів виробленої маніпуляторної реакції, істотно залежали від тривалості доопераційного моторного навчання; вони були значно меншими при більшій тривалості. Вказане збільшення зумовлювало трансформацію патерна позної перебудови, яка не залежала від амплітуди і траєкторії наступного оперантного фазного руху та спостерігалася в умовах як горизонтального, так і вертикального рухових тестів. Результати експериментів вказують на те, що важливим фактором успішної компенсації порушень виробленого оперантного навику у котів після ушкодження кортико- та рубро-спінального шляхів є створення умов для активного залучення текто- і ретикуло-спінальної систем у процес формування рефлексу. Це може бути забезпечено збільшенням тривалості та інтенсивності доопераційного навчання тварин.