Показати простий запис статті
dc.contributor.author |
Абрамец, И.И. |
|
dc.contributor.author |
Евдокимов, Д.В. |
|
dc.contributor.author |
Сидорова, Ю.В. |
|
dc.date.accessioned |
2019-02-17T17:41:50Z |
|
dc.date.available |
2019-02-17T17:41:50Z |
|
dc.date.issued |
2015 |
|
dc.identifier.citation |
Исследования нейрофизиологических и нейрохимических механизмов депрессивных состояний и поиски новых направлений их лечения / И.И. Абрамец, Д.В. Евдокимов, Ю.В. Сидорова // Нейрофизиология. — 2015. — Т. 47, № 4. — С. 402-416. — Бібліогр.: 90 назв. — рос. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
0028-2561 |
|
dc.identifier.uri |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/148207 |
|
dc.description.abstract |
Состояние депрессии – угрожающая жизни тяжелая психическая патология, которая
ежегодно охватывает все большее количество людей. Депрессия повышает риски суицида и развития сердечно-сосудистых, метаболических и других заболеваний. Терапия депрессивного синдрома в настоящее время недостаточно эффективна. Трудности
терапии данного синдрома в значительной мере обусловлены тем, что он представляет собой континуум субсиндромов, имеющих различную нейрофизиологическую и
нейрохимическую природу. В настоящем обзоре рассмотрены функциональные изменения в трех основных лимбических структурах – медиальной префронтальной коре,
прилежащем ядре и базолатеральном ядре миндалины – при поведенческой депрессии
у животных, индуцируемой повторным введением глюкокортикоидов, хроническим
воспалением/болью или абстинентным синдромом после отмены вызвавших развитие
зависимости фармакологических агентов. На основании выявленных функциональных
нарушений в нейронных ансамблях указанных лимбических структур предлагаются ряд
возможных путей оптимизации терапии различных вариантов депрессивного синдрома. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Стан депресії – загрожуюча життю важка психічна патологія, яка щороку охоплює все більшу кiлькiсть людей. Депресія підвищує ризики суїциду та розвитку серцево-судинних,
метаболічних та інших захворювань. Терапія депресивного синдрому на сьогодні є недостатньо ефективною. Труднощі терапії даного синдрому в значній мірі зумовлені
тим, що вiн являє собою континуум субсиндромiв з різною
нейрофiзiологiчною та нейрохiмiчною природою. В даному
огляді розглядаються функціональні зміни в трьох основних лiмбiчних структурах – медiальнiй префронтальнiй
корi, прилеглому ядрі та базолатеральному ядрi мигдалика
– при поведiнковiй депресії у тварин, індукованій повторним уведенням глюкокортикоїдiв, хронічними запаленням/
болем або абстинентним синдромом після вiдмiни фармакологічних агентів, якi викликають розвиток залежності. На
підставі виявлених функціональних порушень у нейронних
ансамблях вказаних лiмбiчних структур пропонується низка
можливих шляхів оптимізації терапії депресивного синдрому в різних варіантах. |
uk_UA |
dc.language.iso |
ru |
uk_UA |
dc.publisher |
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України |
uk_UA |
dc.relation.ispartof |
Нейрофизиология |
|
dc.subject |
Обзоры |
uk_UA |
dc.title |
Исследования нейрофизиологических и нейрохимических механизмов депрессивных состояний и поиски новых направлений их лечения |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Дослiдження нейрофiзiологiчних та нейрохiмiчних механiзмiв депресивних станів та пошуки нових напрямкiв їх лiкування |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |
dc.status |
published earlier |
uk_UA |
dc.identifier.udc |
612.81:615.214.2 |
|
Файли у цій статті
Ця стаття з'являється у наступних колекціях
Показати простий запис статті