Моделі пористих середовищ

Abstract

В статті дано огляд математичних моделей, які описують діелектричну проникність пористих середовищ. Проведено аналіз експериментальних методів і різних розрахункових формул для визначення діелектричної функції матрично-дисперсних середовищ. Для пористих середовищ із вмістом води виконано порівняння з експериментальними результатами. Показано, що внаслідок складності чисельної реалізації найбільш загальних теоретичних моделей дисперсних систем і відсутності універсальних алгоритмів та відповідних програм, більшість дослідників, які займаються вивченням взаємодії електромагнітних хвиль із різноманітними дисперсними системами, змушені звертатися до наближених методів розв’язку задач.

В статье дан обзор математических моделей, которые описывают диэлектрическую проницаемость пористых сред. Проведен анализ экспериментальных методов и разных расчетных формул для определения диэлектрической функции матрично-дисперсных сред. Для пористых сред с содержанием воды проведено сравнение с экспериментальными результатами. Показано, что вследствие сложности численной реализации наиболее общих теоретических моделей дисперсных систем и отсутствия универсальных алгоритмов и соответствующих программ большинство исследователей, которые занимаются изучением взаимодействия электронно-магнитного излучения с разнообразными дисперсными системами, вынуждены обращаться к приближенным методам решения задач.

The review of mathematical models of permeability of porous medias is presented in this paper. The analysis of experimental methods and different calculation formulas is done for determination of dielectric function of matrix-dispersible medias. For porous medias with maintenance of water comparing is conducted to the experimental results. It is shown because of complication of numeral realization of the most general theoretical models of dispersed systems and absences of universal algorithms and proper programs, most researchers which are engaged in the study of co-operation of electro-magnetic wave with various dispersed systems are forced to speak to the close methods of decision of tasks.