Празька українська поетична школа

Abstract

У цій аналітичній статті автор подає історію виникнення празької української поетичної школи, що стала яскравим осередком розвитку українського поетичного слова у вільному європейському світі після Першої світової війни й особливо після поразки українських визвольних змагань 1918-1921 рр. на теренах України, окупованої більшовицькими збройними силами. Докладно проаналізовано творчість Юрія Дарагана, Євгена Маланюка, Леоніда Мосендза, Олега Ольжича, Юрія Клена, Оксани Лятуринської, Олени Теліги, Олекси Стефановича і двох талановитих закарпатських поетів Івана Ірлявського та Івана Колоса, згадано чимало подробиць із їхнього життя. Автор у цій когорті особливо виокремлює творчість Євгена Маланюка, чий поетичний талант чи не найяскравіше розкрив усю трагедію міжвоєнного покоління поетів, що опинилося поза межами України.

The article surveys the history of the Prague school of Ukrainian poets which became the forming center of Ukrainian poetry’s development within a free European world of the interwar time, especially after the defeat of Ukrainian liberation movement in 1918-1921 and the subsequent occupation of Central and Eastern Ukraine by Bolshevik army. The paper provides an in-depth analysis of the works by Yuriy Darahan, Yevhen Malaniuk, Leonid Mosendz, Oleh Olzhych, Yuriy Klen, Oksana Liaturynska, Olena Teliha, Oleksa Stefanovych and two more talented poets from Transcarpathian region, Ivan Irliavsky and Ivan Kolos, quoting many details of their lives. In this cohort of poets, the author particularly distinguishes the works by Yevhen Malaniuk whose poetic talent gave an exemplary expression to the tragedy of the interwar generation of poets which was superseded outside Ukraine.

В этой аналитической статье автор представляет историю возникновения пражской украинской поэтической школы, которая стала ярким очагом развития украинского поэтического слова в свободном европейском мире после Первой мировой войны и особенно после поражения украинской освободительной борьбы 1918-1921 гг. на территории Украины, оккупированной советскими вооруженными силами. Подробно проанализированы творчество Юрия Дарагана, Евгения Маланюка, Леонида Мосендза, Олега Ольжича, Юрия Клена, Оксаны Лятуринской, Елены Телиги, Олексы Стефановича и двух талантливых закарпатских поэтов Ивана Ирлявского и Ивана Колоса, упомянуто немало подробностей из их жизни. Автор в этой когорте особо выделяет творчество Евгения Маланюка, чей поэтический талант наиболее ярко раскрыл всю трагедию междувоенного поколения поэтов, оказавшегося за пределами Украины.